З Валерією ми одружені уже вісім років. Шлюб у нас щасливий, виховуємо двох донечок. Зараз усе добре, хоча не завжди так було. Колись я Валерію пробачив, а тепер минуле нас наздогнало. Знову.

Дружина моя красива, розумна, але як виявилося має одну ваду! Ми 8 років у шлюбі, але зараз я розумію, що напевне, вона мене ніколи не кохала! А що тепер робити?

Моя дружина – дуже гарна жінка. Працює комерційним директором в одній великій компанії. До неї завжди залицялись чоловіки, ще з інституту. Вона по вулиці пройти не може спокійно. адже підходять, аби знайомитись постійно. Однак, я був упевнений у її мудрості та вірності.

3 роки тому я дізнався про зраду . Це був мій найкращий друг. Він сам мені про все розповів.

Друг, з яким ми зі школи разом. Друг, який був свідком на весіллі. Друг, який кожен вихідні їздив зі мною на рибалку. Друг, чиїх дітей я хрестив. Друг, якому я допоміг пережити втрату його батьків. Друг із минулого життя виходить.

Читайте також: Ні сестричка моя, ні мама нині не можуть мене зрозуміти. Вони в один голос говорять мені, що я повинна таки повернутись до Любомира, адже такого чоловіка я більше ніколи не зустріну. От тільки я вже ніколи не зможу йому простити отого його вчинку

Я пробачив дружині, бо думав, що вона просто помилилась. Вона, навіть, не перепрошувала. Сказала, що то була нерозумна помилка.

Мені було важко, але заради діток я вдав, що нічого не сталося. Перестав просто спілкуватися з другом.

Але зараз моя дружина сама зізналась у тому, що зустрічається із директором своєї фірми. Не ховається, не кається. Говорить, що так сталось і вона нічого вдіяти поки не може.

Нині я на роздоріжжі. Просто не уявляю, як бути: прощати, берегти родину заради доньок? Або просто піти?

Може це виглядає легко – піди і все. Але так не можу. Я кохаю дружину, мені подобалось бути її чоловіком, бути батьком своїх дітей, вести спільний побут!

Як ще мені бути?

26,07,2023

Головна картинка ілюстративна.