fbpx

За кого я вийшла заміж? — пробурмотіла жінка, масажуючи скроні пальцями. Чоловік чи не почув її слів, чи не звернув на них жодної уваги

Вибач що? — Незрозумівши запитала у чоловіка Юля. — Куди ти зібрався?

У невелике село в Карпатах, – терпляче повторив Юрко, розглядаючи карту на сайті.

Дістатись Богом забутого поселення було не так і просто. – Там живе одна старенька, із сильним даром. Може будь-яку річ заговорити.

— За кого я вийшла заміж? — пробурмотіла жінка, масажуючи скроні пальцями. Чоловік чи не почув її слів, чи не звернув на них жодної уваги. — І що ти від неї хочеш? — Вже голосніше додала вона.

— Заговорити монетку, щоб на роботі справи в гору пішли. Підвищення хочу і зарплату більшу. – Юра намітив маршрут та закрив сайт. — Це досить дороге задоволення. Але нічого! Потім усе окупиться!

— Та за що ж мені це? — Подумки заволала жінка, але вголос сказала інше. — Давай так, почекай тиждень, а потім ми разом з’їздимо. Хочу дізнатись, що там за мольфарка живе.

— Чудова ідея! — зрадів чоловік і міцно обійняв дружину. – Я знав, що ти підтримаєш мене!

За кілька днів Юля повернулася з роботи, присіла поруч із чоловіком на диван і загадково посміхнулася. В руках у жінки був невеличкий пакунок, кілька разів перемотаний мотузкою.

— Дивись, що в мене є, – задоволена Юля вручила пакунок чоловікові. – Цю річ заговорила дуже сильна відьма. Не тільки на прибуток, а ще й на успіх і на здоров’я. Її контактами зі мною поділилися по секрету. Вона не всім допомагає, тільки своїм, але заради тебе зробила виняток. Я сказала, що тобі це дуже важливо.

Юрко нетерпляче розгортав подарунок. Усередині виявився невеликий камінчик гарного блакитного кольору з темними вкрапленнями.

— Його потрібно носити на собі, не знімаючи, — інструктувала жінка, дивлячись, як чоловік зацікавився дрібничкою. – Якщо ланцюжок порветься, треба бути дуже обережним – бо біда пройшла зовсім близько.

Якщо камінь почорніє – амулет втратив свою силу, треба замовляти новий. От тільки ніяких інших амулетів поруч не повинно бути, бо тоді конфліктуватимуть сили, — вдавано зітхнула Юля.

— Та навіщо мені інший, — збуджено промовив Юра, відразу надягаючи подарунок на шию. – Ну його, те село! Подивися, скільки в ньому сили! — Чоловік ласкаво погладжував камінчик, а в цей час Юля ледве стримувала сміх.

Вона ніколи не розповість чоловікові, що купила цей камінь у сувенірній крамниці за тридцять гривень. Що жодної сили у ньому немає і нічим допомогти він не може.

P.S. Відтоді минуло десять років. Юрко так і носить камінчик, не знімаючи навіть коли йде в душ.

Справи в нього пішли вгору, чоловіка підвищили до начальника відділу. Та й зі здоров’ям проблем не було, навіть голова і та турбує рідко.

Кілька разів рвався ланцюжок. І, як це не дивно звучить, у цей момент поряд щось справді траплялося. Одного разу Юра мало не потрапив у халепу на дорозі. Він усіх запевняв, що його врятував заговорений амулет, адже він зупинився у найбільш небезпечний момент, через те, що відчув, як розстебнувся ланцюжок.

За минулий час навіть Юля, яка знала історію виникнення цього камінця, повірила у його силу. Від цього їй ставало не по собі.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page