fbpx

Запросив до хорошого, дорогого ресторану дівчину, яка мені страшенно сподобалася. Прийшла вся така красиво вбрана, у вишуканій сукні, на підборах, пахне дорогими парфумами – лялька. А я, щиро кажучи, просто хотів їсти

Почав вибирати, поки Леся прискіпливо вивчала меню. Я хотів замовити здоровенний стейк, щось смачненьке випити, від душі поїсти і помилуватися дівчиною, а вона тицяла пальчиком у меню і з кожним разом її обличчя ставало дедалі скорботнішим: це жирне, тут білка мало, це глютенове, тут трансжири.

Замовила салат і жувала його з  похмурим виразом обличчя.

Мені стало ніяково при ній їсти, я теж взяв якийсь салат.

Поки сиділи з нею, говорили, вона розповідала якісь нісенітниці про дієти, косметологів, подруг. Я про себе подумав: Боже, який же я телепень, клюнув на зовнішність.

Вийшли з ресторану, я посадив її на таксі і відправив додому.

Вирішив нарешті поїсти нормально, дорогою побачив непримітний барчик, дивлюся, а біля нього дівчина стоїть. Симпатична. Одягнена просто: джинси та сорочка. Я їй кажу: “Ходімо, посидимо і поїмо по-людськи, я пригощаю”. Вона каже: “А ходімо!”.

Зайшли, замовили бургерів, ковбаски якісь, фрішечку. Вона так апетитно їла, аж жир бризкав від цих ковбасок.

Поки їли, говорили про кіно, ігри, книги, країни різні. А потім наприкінці трапези вона вона смачно облизала пальці від жиру. Це було щось!

Загалом тепер у мене крута, неймовірна і чудова дівчина, ми вже два роки разом. Маємо власну традицію – раз на місяць влаштовувати свято “бургерів та ковбасок”.

На одній із таких вечерь я зробив їй пропозицію. Вона, звісно, погодилася. Я щасливий.

Зараз у нас тимчасова розлука, але я вірю, що Перемога наша не за горами.

Кохана, я знаю, ти читаєш цю сторінку! Хочу, щоб увесь світ знав, яка ти у мене крута! Дочекайся!

Павло, 33 р.

You cannot copy content of this page