Почав вибирати, поки Леся прискіпливо вивчала меню. Я хотів замовити здоровенний стейк, щось смачненьке випити, від душі поїсти і помилуватися дівчиною, а вона тицяла пальчиком у меню і з кожним разом її обличчя ставало дедалі скорботнішим: це жирне, тут білка мало, це глютенове, тут трансжири.
Замовила салат і жувала його з похмурим виразом обличчя.
Мені стало ніяково при ній їсти, я теж взяв якийсь салат.
Поки сиділи з нею, говорили, вона розповідала якісь нісенітниці про дієти, косметологів, подруг. Я про себе подумав: Боже, який же я телепень, клюнув на зовнішність.
Вийшли з ресторану, я посадив її на таксі і відправив додому.
Вирішив нарешті поїсти нормально, дорогою побачив непримітний барчик, дивлюся, а біля нього дівчина стоїть. Симпатична. Одягнена просто: джинси та сорочка. Я їй кажу: “Ходімо, посидимо і поїмо по-людськи, я пригощаю”. Вона каже: “А ходімо!”.
Зайшли, замовили бургерів, ковбаски якісь, фрішечку. Вона так апетитно їла, аж жир бризкав від цих ковбасок.
Поки їли, говорили про кіно, ігри, книги, країни різні. А потім наприкінці трапези вона вона смачно облизала пальці від жиру. Це було щось!
Загалом тепер у мене крута, неймовірна і чудова дівчина, ми вже два роки разом. Маємо власну традицію – раз на місяць влаштовувати свято “бургерів та ковбасок”.
На одній із таких вечерь я зробив їй пропозицію. Вона, звісно, погодилася. Я щасливий.
Зараз у нас тимчасова розлука, але я вірю, що Перемога наша не за горами.
Кохана, я знаю, ти читаєш цю сторінку! Хочу, щоб увесь світ знав, яка ти у мене крута! Дочекайся!
Павло, 33 р.
