Зараз і згадати смішно, але ж кажу, як є – я не хотіла аби мій чоловік їхав на заробітки. Уява малювала як він знаходить іншу, як я залишаюсь одна. І не відомо, що саме мені було більш неприємною перспективою: залишитись зовсім одній бо він знайде іншу, чи залишитись без нього, коли він поїде на ті заробітки? Хто ж знав, що так усе поверне у нашому житті

Зараз і згадати смішно, але ж кажу, як є – я не хотіла аби мій чоловік їхав на заробітки. Уява малювала як він знаходить іншу, як я залишаюсь одна. І не відомо, що саме мені було більш неприємною перспективою: залишитись зовсім одній бо він знайде іншу, чи залишитись без нього, коли він поїде на ті заробітки?

Перший тиждень я не знала що робити і чим повинна себе зайняти. Раніше ж я була пари Василеві, біля Василя, поруч із Василем.

Він косив сіно, я його розкидала рівним килимком, аби сохло швидше. Він пиляв дрова, я носила їх у сарай, чи на причеп. Він майстрував, я подавала ключ розвідний, чи на 12, 13.

У домі не стало Василя і прийшла абсолютна і всепереможна тиша:

— Як так, що немає обіду, хіба то дружина, що не ладна чоловіка нагодувати? – не лунає голосно, – Де сіль на столі? Чого не зварила вареників? Уже п’ята ранку, чого спиш досі? Чому так багато витратила в магазині, чи дружина багача? Економити не навчена? Нащо брала такі дорогі макарони? Інші господині сам вміють майонез і кетчуп зробити. Поглянь на Люсю Ромкину, яка гарна і доглянута.

Я раптом уже нікуди не бігла, не поспішала, не ліпила вареники опівночі, не прала сорочку, штани чи шорти, бо чоловік їх кинув десь у машині, а зараз я повинна була б знайти їх і вже дати чистими і свіжими, хай і після мазути.

У мене з’явились гроші і багато. Ні не ті, що він мені пересилав, а він їх не передавав, а ті, що я сама заробляла. Виявляється, що зарплатня у 10 тисяч то не мізер, як казав мій чоловік, який ними розпоряджався до того, а досить таки вагома сума.

Я нарешті купувала свій улюблений шоколад і спробувала оту каву, яка мала шоколадний аромат і коштувала неймовірних грошей. Я за довгі роки придбала нову сукню і не розтринькала при тому всі гроші на непотріб, як казав Василь.

Мені не потрібне було сіно, дрова, і вічно майструвати щось, бо так тільки ми могли заробити гроші на життя. Але я тих грошей і не бачила, бо ж з фінансами у нас тільки чоловік умів поводитись, не я.  Виявилось, що у мене ще й зайві залишаються, навіть після того, як я дозволяла собі маленькі радощі у вигляді босоніжок, чи тортика у магазині.

Саме нові босоніжки і перевернули моє життя із ніг на голову. Того дня я мала особливо піднесений настрій – відпустка, зарплатня і купівля нових босоніжок. Я сміялась і пурхала птахом по ринку. Олег мені ті босоніжки і продав. Ми багато жартували, він узяв мій номер, аби повідомити, коли завезуть нову осінню партію, бо ж у мене особлива ніжка і він підбере для мене найкраще.

Так і зав’язалось наше спілкування. Він холостяк, уперше зателефонував розгублений бо придбав креветки, зварив першу партію а ті як мило:

— Я все правильно робив: вкинув у кип’яток заморожені, варив годину.

Ми тоді довго сміялись і от так відезв’язком готували ті креветки, але вже так, як треба. Потім він поїхав за товаром і показував мені нові моделі, радився, чи варто брати такі, бо ж вони дорожчі.

Ми спілкувались годинами, потім кілька разів гуляли парком:

— Нілочко, я вже свого життя без тебе просто не уявляю, – сказав він мені одного разу. – Відколи не стало моєї дружини я все самітником тримався. А ти. Ти інша, якась легка і неземна. Давай будемо жити разом?

А Василь ніби відчув що у моєму житті щось змінилось:

— Я роботу тобі знайшов. – зателефонував того ж дня, – Звільняйся зі своєї, все одно толку нуль. Будеш тут фасувати продукти. Робити нічого, зате хоч гроші зароблятимеш нормальні. Та й я без дружини довго не можу.

І нікому я правди розповісти не можу, ні в кого не запитаю поради: як бути? З Василем 25 років разом, звикли притерлись, двох синів виростили. Куди вже йти?

Але з Олегом я вперше відчула себе, як вам пояснити, я відчула що нічого не повинна і не мушу. Я говорю, а він мене слухає і чує. Купує мій улюблений шоколад і жовті хризантеми. Радиться, дослухається і дивиться у душу.

Але, що якщо з Олегом не серйозно? Що якщо я зруйную свій шлюб, перекреслю сімейне життя, а з Олегом нічого не складеться? Як відреагують сини?

То як же мені бути: їхати у Чехію до чоловіка, чи залишитись тут з Олегом?

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page