Жителька села Познань на Рівненщині народила 18-ту дитину.
Дівчинка вагою понад три з половиною кілограми з’явилася на світ здоровою, а пологи минули добре, йдеться в сюжеті “ТСН“.
46-річна Любов Ковалевич не може натішитися своєю новонародженою донечкою, котру вже назвала Тамілою – це ім’я обрала ще під час вагітності. У пологовому будинку райцентра Рокитне жінка народжує майже щороку. Чоловік із заробітків мчить до рідного села, аби привітати дружину та доньку.
“Нема такого, щоб сказали: не треба, не хочу, вистачить”, – каже породілля. “Братики, сестрички чекають і племінники”, – каже сестра немовляти Олена Дробуш.
Випроваджують Ковалевичів всім пологовим – акушери впевнені, що Любов приїде народжувати до них ще. В селі Познань збирається повна хата дорослих і малих дітей, щоби привітати немовля та маму. 10-річна Оксана лаконічно розповідає, як разом вживаються.
“Коли сваримося, коли миримося”, – каже вона. Серед гамору та захвату на сестричку споглядає 1-річний Тимофійко – тепер йому доведеться поступитися колискою найменшій. Так робили усі діти, каже Любов, але навіть згадуючи послідовно, хто за ким народився, збивається.
Родина виживає на заробітки батька, а тепер і трьох зятів. Ще є державна допомога на дітей, виручає й домашнє господарство. Щоб прогодувати усіх в родині, на рік колють чотири кабани, на день варять до 10 літрів борщу, а коли захочуть пельменів на вечерю, то доводиться їх зліпити не менше півтисячі. “40 онуків, а правнуків 38. Я лічила та й забула вже”, – каже бабуся немовляти Ірина Ковалевич.
Але найцікавіше, що Любов Ковалевич – навіть не рекордсменка свого регіону. 44-річна Світлана із сусіднього села Глинне в січні має народити вже 19-ту дитину. “Маю бити рекорди, доводиться, вже і не хотіла – а Бог дає, то мушу. Десять не відчувала, а тепер уже важко”, – зізнається вона. Однак обидві жінки готові не зупинятися й планують народжувати далі, саме для того старших дітей виховали так, щоб вони допомагали ставити на ноги молодших.
