Для салатів, у борщик чи до каші або картоплі – незамінна річ. У мене жоден буряк, навіть найменший, чи той, що довго не полежить не пропадає – все йде у баночку.
Отже, що потрібно:
Харчовий буряк у кількості потрібній для наповнення банки в якій закриватимете.
Для маринаду з розрахунку на один літр води:
- Кип’ячена холодна вода – 1 л.
- Сіль – 30 г.
- Цукор – 100 г.
- Оцет 9% – 60 мл.
Готуємо:
буряки добре вимиваємо, заливаємо водою і варимо до готовності.
Готові буряки очищаємо від шкірки.
Буряки великого розміру нарізаємо на шматки, які зручно буде вийняти з банки, менші кладемо цілими.
Складаємо буряк у сухі і чисті банки. У мене родина велика, тому використовую саме півторалітрові банки.
В кип’ячену холодну воду вливаємо 9% оцет, всипаємо цукор і сіль. Перемішуємо до повного розчинення інгредієнтів.
Заливаємо розсолом буряк у банці і накриваємо кришками.
Далі банки потрібно простерилізувати. не забудьте. що на дно каструлі обов’язково потрібно покласти рушник, а води налити до плічок банок. Стерилізуємо 25 хвилин з моменту закипання..
Після того, як банки простерилізували, закриваємо їх кришками і перевертаємо до повного остигання. Не укутуйте.
Смачного!
Головне фото ілюстративне з вільних джерел. Колаж.
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся