Коли я познайомився зі своєю дружиною, то зрозумів, що знайшов жінку, про яку завжди мріяв. Перші кілька місяців після знайомства з нею стали кращими в моєму житті: мені весь час хотілося дарувати їй квіти і робити якісь сюрпризи, я хотів щомиті бачити її посмішку і знати, що вона щаслива разом зі мною. Я розумів, що така ідилія не може тривати вічно. Кінець безхмарному існуванню поклало знайомство з сім’єю.
Знайомство моїх батьків та моєї майбутньої дружини відбулося на березі річки. Того дня ми співали під гітару, жартували та смажили шашлики. Мої батьки змогли тоді полюбити мою дружину, як свою рідну доньку, вони й досі так до неї ставляться.
Знайомство з тещею внесло новий струмінь у моє сіре і монотонне життя. Я не сумнівався в тому, що знайомство з родиною моєї коханої, також пройде чудово і її батько, і мама приймуть мене як власну дитину. Яким же був мій подив, коли мені довелося познайомитися з живим фольклорним персонажем. З перших секунд знайомства з тещею я відчув, що вона, м’яко кажучи, налаштована не надто дружньо. Батько коханої був досить м’яким, а тому сидів і тільки підморгувати мені міг. Мовляв, тримайся, хлопче. Я зміг і ти зможеш..
Як би я не намагався, але моя теща щоразу знаходила до чого причепитися і завжди було всім невдоволена. Щоб уникнути сцен, моя дружина завжди намагалася звести наше з нею спілкування до мінімуму, великим плюсом стало те, що наш сімейний бізнес пов’язаний із постійними роз’їздами. Однак усе змінилося після того, як з’явилась донечка!
Я весь час був у роз’їздах, а дружина сиділа вдома з дитиною, мене таке життя дуже засмучувало, адже я практично не бачив своєї родини. Потім ми вирішили, що треба найняти няню, проте теща була проти цього і зголосилася сидіти з донькою сама. З цього моменту почалося моє особисте веселе існування, оскільки якщо раніше вона пред’являла мені претензії тільки по телефону, то тепер вона мені їх висловлювала цілодобово.
Ми вирішили з дружиною, що нам потрібно трохи відпочити та запланували поїздку на море. Дружині підозріло швидко вдалося умовити свою маму, щоб та посиділа тиждень із донькою.
Я одразу запідозрив недобре. Коли до поїздки залишався лише тиждень свекруха нам повідомила, що малечі також не завадить подихати морським повітрям, а тому вона поїде разом із нами. Коли моя дружина відповіла їй відмовою, то вона сказала, що сама на морі буде няньчити внучку.
Я прекрасно розумію, що дитині це потрібно. Ще я розумію, що цього у більшій мірі хоче теща, але я хочу відпочити. Хочу спокою і тиші. Буду спати і не чутиму голосу від якого скоро плакатиму.
Скажете: найми няню. Так не потрібна нам няня. Щоб я не казав, а теща для внучки прекрасний вихователь. Робить усе, що каже дружина, займається з малою і спатки кладе. Тут я нічого не скажу. та й малій три. Ще трохи мені триматись і все!
Але от як на море нам самим з’їздити. Я ж знаю Тамару Павлівну, там така пані, що якщо вже чогось захоче небо прихилить, гори здвине, а отримає чого бажає.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
