Зоє, ти на мене не ображайся, але я скасувала твоє замовлення на корпоратив. Передоплату поверну. Ти не уявляєш, які до мене прийшли клієнти

Моя подруга, власниця невеликого кафе, колись вона працювала адміністратором у маленькій пекарні, попередні господарі якої почали готуватися до переїзду на південь та виставили її на продаж. Ліна просто мріяла про своє кафе, а її батьки, які завжди їй у всьому потурали, дали гроші на розвиток її бізнесу. Ліна взяла ще позику та переробила пекарню на маленьке кафе зі свіжою випічкою.

Спочатку справи йшли не дуже добре. Я як могла допомагала їй. Роздавала у нас на заводі рекламні листівки. Писала про це кафе у своїх соціальних мережах. Радила його знайомим. Ліна звичайно теж витратила чимало грошей на рекламу. Згодом кафе почало приносити невеликий прибуток.

Передноворічні дні особливо напружені для таких закладів, бо люди збираються на корпоративи. І кафе Ліни не виняток усі дні бронювалися заздалегідь.

Я якраз звільнилася із заводу і перейшла працювати до маленької фірми. Колектив у нас невеликий лише 8 співробітників. На роботі я запропонувала провести корпоратив у кафе Ліни, сказавши, що у мене там є особлива знижка. Ліна із задоволенням прийняла від мене замовлення на 24 грудня, ми зробили передоплату.

І ось 22 грудня Ліна мені дзвонить і каже:

— Зоє, ти на мене не ображайся, але я скасувала твоє замовлення на корпоратив. Передоплату поверну. Ти не уявляєш, які до мене прийшли клієнти! — захоплено белькотіла та.

— Як це скасувала?

— Ти розумієш до мене прийшли клієнти з великої компютерної компанії, один із їхніх відділів відзначатиме у нас Новорічний корпоратив, через терміновість вони оплачують потрійний тариф, плюс у майбутньому замовлятимуть у нас обіди та випічку. Ну не могла ж я проґавити такого клієнта. От я по-дружньому і скасувала твоє замовлення на 24 грудня.

— І на яку дату ти перенесла наш банкет?

— Ні на яку, ти ж знаєш усе вже зайняте! Вас лише 8 чоловік, з таким успіхом ви могли б просто замовити собі піцу прямо у офіс!

—Ну спасибі, подруго!

Я почала поспіхом шукати інше кафе, але все й скрізь було вже зайняте. Пішла до начальника. Той, звісно ж, був незадоволений! Сказав, що я порекомендувала йому ненадійного виконавця і добряче його підвела. Але робити нічого, дозволив нам відзначити свято в офісі. Ми замовили їжу, аніматорів з Дідом Морозом та клінінг для прибирання після застілля. Все це обійшлося нам звичайно вдвічі дорожче, однак відзначили свято добре. А ось із подругою я більше не спілкуюся. Як некрасиво ось так по-дружньому підставляти своїх. А вона продовжує мені телефонувати, ніби нічого не сталося і не розуміє, на що я дуюся.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page