fbpx

Зупинити істерику у дитини можна, задавши всього одне запитання!

Абсолютно всі діти закочують істерики. Батьки цікавляться: чи можна з ними щось зробити чи просто потрібно почекати, поки дитина підросте?

Мама з Бразилії ділиться своїм рецептом – він простий і дійсно працює.

Я не психолог і не експерт з дитячих істерик, я звичайна мама 5-річної доньки. Проте мені здається, я знайшла “формулу”, якою і хочу поділитися, – як можна швидко поміняти напрям думок дитини, яка ось-ось почне скандал через якусь дрібницю.

Спочатку трохи нашої особистої історії. Моя дочка пішла в дитячий садок і дуже нервувала через це. Вона говорила, що ніколи не зможе звикнути до садка. Удома теж все пішло шкереберть: Аліса все частіше злилася і закатувала істерику буквально з будь-якого приводу, по кожній дрібниці.

В садку нам порадили піти до дитячого психолога в надії, що це якось нормалізує ситуацію. Психолог дійсно дала нам багато корисних порад, але одна була просто фантастичною, до того ж і дуже простою.

Про неї я і хочу розповісти. Психолог пояснила мені, що потрібно дати дітям зрозуміти – ми поважаємо те, що вони відчувають.

Отже, під час кризи, якою б не була її причина, треба допомогти дитині (це працює з дітьми старше 5 років) подумати і зрозуміти, що з нею відбувається. Коли ми визнаємо їх почуття і в той же час даємо їм самим брати участь у вирішенні проблеми, ми можемо тим самим зупинити істерику.

Отже, ситуація: дитина готова почати скандал. Привід не має значення – у ляльки відвалилася рука, прийшов час лягати спати, домашнє завдання не виходить або просто не хочеться робити те, про що ви просите.

Ми дивимося дитині в очі і спокійним голосом задаємо одне питання: ЦЕ ВЕЛИКА ПРОБЛЕМА, СЕРЕДНЯ ПРОБЛЕМА АБО МАЛЕНЬКА ПРОБЛЕМА?

Коли моя дочка починала думати про те, що з нею відбувається, це діяло на неї просто чарівним чином, щонайменше вдома. Я задаю це питання, вона відповідає, і ми знаходимо спосіб вирішити проблему, причому дочка сама пропонує, де шукати рішення.

Маленька проблема зазвичай найшвидша і найпростіша.

Деякі проблеми вона вважає “середніми”. Швидше за все ми їх вирішимо, але не в ту ж мить – це допомагає зрозуміти, що є речі, які вимагають часу.

Якщо проблема серйозна – а те, що ваша дитина вважає важливим, абсолютно точно не можна ігнорувати, нехай вам це і здається повною дурістю, – такій проблемі доведеться приділити трохи більше часу.

Іноді треба допомогти дитині зрозуміти, що в житті не все відбувається так, як нам хочеться.

Ось недавній випадок, коли цей метод відмінно спрацював. Ми вибирали одяг для школи, а Аліса зазвичай дуже переживає через те, в чому йти, особливо коли на вулиці прохолодно. Коротше, вона хотіла надіти свої улюблені штани, але вони були в пральній.

Вона вже почала дутися, коли я запитала: “Аліса, це велика, середня або маленька проблема?”

Вона подивилася на мене і тихо сказала: “Маленька”.

Ми вже знали, що невеликі проблеми легко вирішити. Я попросила її запропонувати варіант рішення (я знала, що їй потрібен час подумати), і вона сказала: “Вибрати інші штани”.

Я кажу: “І у тебе є кілька штанів на вибір”. Вона посміхнулася і пішла вибирати інші штани.

Я привітала її з тим, що вона змогла сама вирішити проблему, тому що дуже важливо похвалити дитину за те, що вона впоралася, це поставить остаточну крапку в ситуації.

Я не думаю, що є якісь магічні прийоми в справі виховання дітей. Виховати дитину, пройти з нею разом через всі етапи розвитку – це справжня місія. Так, іноді ми вибираємо хибний шлях, тоді треба мати мудрість повернути назад і спробувати іншу дорогу.

Пройшовши через безліч істерик зі своєю дитиною, я, нарешті, побачила світло в кінці тунелю і дуже хочу поділитися цією знахідкою з іншими батьками. Сподіваюся, що у вас цей метод теж спрацює.

Читайте також: “Вночі до -30”: народний синоптик розповів, коли чекати пік морозів в Україні

You cannot copy content of this page