fbpx
Історії з життя
Зустрівши нарешті свого принца, я довго придивлялась і зважувалась. Різниця у віці у нас значна – двадцять років, але він зумів довести, що лише з ним я буду щаслива. Ми вирішили одружитись, я познайомила свого обранця з мамою. Ой, не треба було того робити, але хто ж знав

І куди тільки котиться цей світ ?! Випадково дізналася, що моя мама забрала у мене мого коханого чоловіка!

Мені тридцять років. Незаміжня. Всю себе віддавала роботі, щоб мати можливість допомагати мамі. Тепер, коли кар’єра налагоджена, подумую про сім’ю. Раніше якось не дуже цього хотілося, тому всіх охочих з серйозними намірами я не сприймала серйозно.

Але з півроку тому познайомилася з дуже цікавим чоловіком. Хоч він і значно старший за мене, але поруч з ним цього не помітно. Він настільки веселий і бадьорий, що дасть фору нам молодим.

Наші відносини розвивалися дуже плавно. Я давно не зустрічала такого залицяння. Він змусив мене зрозуміти, що я для нього дуже дорога людина, навіть без близькості. Хоча я про це думала вже через кілька днів після нашого знайомства.

Ви тільки не подумайте, що я така легковажна, просто він підкорив мене своєю порядністю і серйозністю. Поруч з таким чоловіком будь-яка жінка починає відчувати себе найкращою. Та що там кращою – просто королевою.

Коли відносини вже зав’язалися, і стала зрозуміла їх однозначна серйозність, я вирішила познайомити його з мамою. Ми приготували шикарну вечерю і весело провели вечір утрьох. Як потім виявилося, не потрібно було цього робити.

Моя мама дуже молода жінка. У нас різниця в двадцять років. Така ж, як і між мною і моїм кавалером. Я якось навіть здивувалася, чому це мама не стала мене дорікати, що вибрала собі в обранці такого дорослого чоловіка. Але на той момент я не надала цьому особливого значення. А дарма.

Через кілька тижнів наречений став якось холодніше по відношенню до мене. Я відразу стала радитися з мамою, що це може бути. Вона ж, у свою чергу, наполягала на тому, що він міг зацікавитися більш зрілою жінкою. Промовляючи ці слова, вона намагалася не дивитися мені в очі.

Я й подумати не могла, що та зріла жінка – це і є моя мама. Мені б таке ніколи не спало на думку. Ну як таке можливо ?! Адже ми ж рідні люди! Але тим не менше факт залишається фактом і вчиненого не виправити.

Про їхній роман я дізналася зовсім випадково. Побачивши їх в торговому комплексі на іншій стороні міста, я була вражена. Вони виглядали такими щасливими поруч один з одним, що у мене рука не піднялася підійти і влаштувати їм сцену.

А з іншого боку – це ж моя мама. Вона так давно мріяла зустріти справжнього чоловіка, що в цей момент я відчула себе стіною між ними. Але неможливо передати словами, наскільки було гірким розуміння всієї ситуації, що склалася.

Двоїстість почуттів не дозволила мені сердитись на них обох. Десь в глибині душі я була дуже рада за маму. Нарешті вона теж почне радіти життю і відчує себе королевою. Ось тільки та ціна, яку мені довелося заплатити, щоб подарувати їй це щастя, на мій погляд, занадто висока!

Зараз я переїхала в окрему квартиру. Спілкуватися з ними поки не можу. Мама дзвонить постійно, а я не можу взяти трубочку.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page