Коли син привів Мілу знайомитися, мені відразу було озвучено, що у неї вже є дитина від першого шлюбу – хлопчик трьох років. Ну, є і добре, в житті всяке буває. Я взагалі рада, що у сина зав’язалися серйозні стосунки, а то до цього холостякував.
Міла мені сподобалася, вона спокійна така, розважлива, руки з того місця ростуть. Та й хлопчик її Ілля теж сподобався. Видно, що дитиною займаються, виховують.
Одружилися вони чотири роки тому. Я онуків не просила, тому що зараз часи такі, що самим б спочатку на ноги б встати, а потім вже про дітей думати, а у цих уже Ілля є. Спочатку на іпотеку працювали, взяли в тому році квартиру, зараз виплачують.
Хлопчик в садок ходить, я іноді з ним сиджу, ми з ним ладнаємо ніби як. Часто не можу, я сама ще працюю. Іллюша хлопчисько спритний, цікавий, хоча вони маленькі всі цікаві. Я думала, що з нього вийде хороший старший брат.
Час йде, а про своїх дітей син навіть не розмовляє. Він теж добре ладнав з Іллею, рідний батько дитини хлопчиком взагалі не цікавився, наскільки я знаю. Але як не крути, а для сина це чужа дитина, хочеться ж і свого на руках покачати.
На цю тему я з сином розмовляла, але він якось розмито зазначив, що зараз не час. Мужики не розуміють, що час йде, а жінка не молодшою сиає. Я вирішила поговорити а цю тему з Мілою, вона, як мені здавалося, повинна була мене зрозуміти.
Але тільки розмови з невісткою не вийшло. Я тільки почала говорити, про те, що потрібно б їм про спільну дитинузамислитись, як вона мене м’яко зупинила і сказала, щоб я більше цю тему не підіймала. Сказала, що одне дитя у них уже є, більше не планують і край. Уявляєте?
Я знову ж з сином поговорила, а він сказав, що так і є. Міла і він вирішили, що Іллі їм достатньо. Тут аби одному усе дати. Я ледь не плакала пояснюючи сину, що він має повне право стати татусем і мати нащадка, а він лиш рукою махнув і все.
Тоді я діяти почала. Вирішила синові знайти гідну дружину. Добре, що у мене подруг багато, вони й допомагали. Знайшли ми гідну кандидатку – милу і симпатичну дівчину. Я і її і сина до себе на чай запросила.
Але тут невдача вийшла – син з Мілою своєю і сином приїхав. Міла одразу все зрозуміла і прямо там розплакавшись сказала, що від мене такого не очікувала. Син вискочив за дружиною. А та дівчина мені скільки всього наговорила, повторювати не стану.
А я не вважаю себе не правою. Він сивочолий одумається, а буде вже пізно. Мало, що хоч, чи не хоче його дружина. У чоловіка повинен бути син, я просто не розумію, як можна цього не хотіти. Зараз вони зі мною не розмовляють, але це пусте. Помиримось. Цього я так не облишу. Буде у мого сина нащадок з Мілою, чи без. Вода камінь точить. Мами скажіть, хіба ж я не права?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.