Минуло кілька місяців. Я перестала чекати на дзвінки від Віктора. Стало легше, коли я прийняла цю нову реальність. Займалася Артемком, гуляла з Іринкою, коли Світлані було зовсім ніяк. Павло заїжджав. Привозив то продукти, то просто щось полагодити, як то дверну ручку чи шафку.
Якби мені хтось сказав, що я буду в вікно визирати в очікуванні, що хтось до мене зайде, що буду телефон…