— Я пам’ятаю, як батько через це переживав, — Матвій звів очі на матір. — Ти ж сама розповідала, як вони колись починали жити тут, у цій самій хаті. Навіть сірники ховала, щоб ти не могла вогонь у печі розпалити й обід приготувати.
Любов Василівна стояла біля вікна, розгладжуючи пальцями край старої ситцевої фіранки, і дивилася на розлогий сад, де між яблунями та…