Бабуся стала опікуном мого чоловіка, коли його батьків не стало. Вона його виростила, вивчила і ми, повірте, робимо усе, аби їй віддячити. Проте, як тільки ми з’їхали від неї у власний будинок розпочалось казна що. Ледь не щоденно бабусю рятувати потрібно, ми до неї бігали наввипередки зі швидкою. Аж доки один спеціаліст не відкрив нам очі.
Бабуся Шура мила і завше усміхнена старенька. Знаєте, як добра чарівниця зі старих мультиків, Ніби аж світиться із середини. Вона мого Гену виростила і вивчила повністю замінивши батьків, які пішли у засвіти занадто рано. Не дивлячись на свій вік, а їй трошки більше за сімдесят, бабуся Шура досить таки жвава жіночка, яка своїм здоров’ям дасть фору молодим. Принаймні я, молодша від неї на добрих п’ятдесят років, виморююсь втричі швидше.
Тільки но ми з моїм Генадієм завершили ремонт у власному домі і з’їхали туди, з бабусею шурою стало геть зле. Ми бігали до неї наввипередки зі швидкою. Я щиро переймалась її здоров’ям, як і мій чоловік. Ми возили її до спеціалістів і всі вони як один виписували цілу гору якихось помічних аптечних засобів, проте з бабусею Шурою краще не ставало.
Після чергового огляду у одного з терапевтів, коли бабуся вийшла, спеціаліст перегортаючи стоси папірців з аналізами мовив:
— Не знаю, що ви тут робите. Бабуся ваша здоровіша за мене і вас разом узятих. Ось – показує на купку папірців з огляду у різних спеціалістів. – тут чорним по білому пишуть, що пані здорова, хоча і виписують щось вартісне для підтримки організму. Може їй сумно?
Ми з чоловіком перезирнулись. Наш стан було зрозуміти важко комусь, хто не біг поночі до старенької, яка слабким голосом повідомляла, що ось-ось відправиться услід за сином і невісткою на той світ. Ми витратили стільки за останні два місяці, що можна було б придбати хорошу машину(хто має справу з лікарями, мене зрозуміє).
Саме той терапевт нам і порадив один дієвий спосіб, завдяки якому наша бабуся Шура раз і назавжди одужає.
Вийшовши із кабінету ми з чоловіком і з бабусею Шурою поїхали за адресою, яку було вказано в направленні. Дорогою, чоловік, ніби між іншим, мовив до бабусі:
— В принципі проходити цю процедуру тобі геть не потрібно, але лікар наполягає, аби впевнитись, що з тобою і справді усе гаразд. Ти вибач, але у нас уже просто грошей не вистачить, аби самим оплатити. П’ятсот гривень маємо, але решту мабуть ти заплати.
Треба сказати, що до того моменту ми ні копієчки з бабусі, за усі екскурсії по кабінетам спеціалістів і аптекам не брали. Вона й приблизно не знала, скільки то коштує.
— Так, так, – потяглась бабуся до гаманця, – Скільки потрібно?
— Сама процедура дві тисячі, – намалював цифри мій чоловік, – і аби розшифрувати.
Потрібно було бачити обличчя нашої бабусі.
— Як? – запитала ледь не пошепки, – що за ціни?
— Ну це дешевше, – додаю я, – Ніж ті аналізи що ви здавали минулого тижня.
Бабуся змовкла і зблідла. Потім рішуче так моєму чоловіку:
— Розвертайся. Ми туди не підемо. То більше вартує ніж моя пенсія.
Але чоловік так просто відступати не збирався. Бабуся Шура попри її протест пройшла усе, що було потрібно і сама ж у касі все оплатила.
Після того, уже більше, як три місяці наша бабуся ні на що не жаліється. Виявилось, що для того, аби вона почувалась краще усього то й потрібно було, аби ми приходили до неї кілька разів на день на чай і просто допомогти у чомусь.
А після новини про те, що вона стане прабабусею, так і взагалі бігати почала мов молода. Годує мене корисними стравами квохче довкола. Плете правнуку пледики і носочки.
Усім нам потрібна увага і відчувати, що ти для когось потрібний і важливий. Бабуся Шура у нас найкраща у світі. І найздоровіша.
Оленка Т.
10,11,2022
Головна картинка ілюстративна.
