fbpx

Батьки подарували мені квартиру, але лише з тією умовою, що я ніколи не пропишу Софію в ній

У мене завжди були хороші стосунки з моїми батьками. Це може здатися дивним, але навіть в багатих сім’ях буває подібне, не дивлячись на стереотип про те, що забезпечені родини не займаються вихованням своїх дітей. І я завжди намагався бути гідним своєї сім’ї: я вивчився, почав будувати перспективну кар’єру, знайшов жінку для сім’ї. І все б нічого, але моїм батькам вона не подобається.

І я не знаю як переконати їх в тому, що вона гідна стати моєю дружиною. Їх «натяки» на те, що Софія не та, почалися дуже давно. Наприклад, вони подарували мені квартиру, але лише з тією умовою, що я ніколи не пропишу Софію в ній. Інші великі подарунки дарувалися з тією ж умовою, ясно даючи зрозуміти їй своє місце. Звичайно, що вона знає про ці умови і прекрасно розуміє яке до неї ставлення.

Після року життя в такому «режимі» на два фронти я відверто втомився. Часом мені здається, що я повинен вибрати щось одне, при умові, що я не хочу вибирати зовсім. Я не можу відмовитися від своєї сім’ї, так само як я не можу відмовитися від свого вибору, своєї Софії. Адже вона не така, як усі. Вона ніколи не велася на мої гроші і познайомилися ми в умовах, коли про мій стан вона нічого не знала.

Якщо не вона, то хто гідний стати моєю дружиною? Невже батьки дійсно думають, що всім буде краще, якщо я одружуся з дівчиною з багатої сім’ї. Так, вона буде мати хороший родовід, проте яка сім’я може вийти в шлюбі за розрахунком?

Адже це неправильно. Я намагався радитися зі своїми друзями і не очікував від них таких слів про мою обраницю. Вони всі як один фактично називали її колгоспницею, хоч і не прямо. Мені було важко це чути і я просто припинив цю розмову, так як зрозумів, що вона не буде мати ніякого сенсу.

Так, це дивно, але мені доведеться самостійно обрати свою дорогу. У мене немає ніякої можливо спиратися на чужу думку, тому що вона в будь-якому випадку буде суб’єктивно, незалежно від сторони. Часом мені починає здаватися, що правильного рішення в цих обставинах не існує. Так чи інакше, але я програю одній стороні. Від мене відвернеться або моя родина, або моя любов.

Загалом, я щиро не знаю що буде далі, але мені хочеться вірити, що я зможу знайти рішення. Не може бути так, щоб не було компромісу між цими «двома світами». Все-таки соціальний статус і гроші не є основними в житті.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page