fbpx

Батьки ще й кредити не повіддавали, сердиті на мене. Друзі знизують плечима, дехто відверто біля скроні пальцем крутить. А я не могла вчинити інакше і хай хоч увесь світ мені каже, що я не права

Хочу розповісти про свою сумну історію. Мені двадцять п’ять років і нещодавно я була одружена, правда зовсім не довго – місяць. Справа в тому, що майже відразу після весілля, я дізналася про зраду свого коханого. На той момент він вже був моїм чоловіком.

До весілля ми рік зустрічалися, мені здавалося, що взаємно любимо один одного. Він мені зробив пропозицію і я погодилася. Батьки були дуже раді. За два дні до весілля ми влаштували вечірки окремо один від одного. У мене був дівич-вечір, у нього – парубочий вечір. Але, мабуть, кожен по-своєму проводжав холосту молодість. Ми з дівчатами посиділи в кафе, потім пішли в клуб. До першої години ночі танцювали. А о першій годині ночі вже всі були вдома. Через день було призначене весілля. У передостанній день була остання примірка сукні, підтвердження замовлень – весільна суєта.

У призначений день ми розписалися і відгуляли забаву. Потім у нас була відпустка, ми отримали велике задоволення відпочиваючи під пальмами. Але через два тижні мій чоловік не стримався і зізнався, що зрадив мені напередодні весілля. Розповів в подробицях, як вони познайомилися в клубі, як прийшов до тями вранці і нічого не пам’ятав. Мені здається відро холодної води на голову вилили. Я навіть не знала, що робити спочатку. Річ у тім, що він не хотів мене засмучувати перед весіллям. А після весілля можна? Як можна довіряти людині, яка навіть не ставши твоїм чоловіком, вже зрадила тебе. Я відразу ж подала на розлучення.

Батьки ще й кредити не повіддавали, сердиті на мене. Друзі знизують плечима, дехто відверто біля скроні пальцем крутить. А я не могла вчинити інакше і хай хоч увесь світ мені каже, що я не права.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка ілюстративна – pexels.

You cannot copy content of this page