Спогад.
— Мамо, мамо, Гриць знову мене лякає! — Ліля вискочила з-під ковдри і з криками побігла до батьків в кімнату.
Там вона застрибнула до них на ліжко і, тремтячи, притулилася до мами.
— Що у вас знову сталося? — невдоволено пробурчав батько.
Батьки ще не спали, дивилися якийсь фільм по телевізору. Але вони точно не очікували, що в такий час до них раптом увірветься молодша донька.
— Грицько мене лякає… Каже, що під моїм ліжечком хтось сидить! Він бачив там червоні очі!
Лілії тільки нещодавно виповнилося шість років, її братові Григорію – вже десять. Діти поки що ділять одну кімнату на двох. Їхні ліжка стоять одне навпроти одного, біля вікна письмовий стіл, де готує уроки хлопчик. У кутку – маленький столик для Лілених ігор.
Дівчинка любить свого старшого брата і довіряє йому: адже він уже четвертокласник і навчається на відмінно, а отже, все знає. А Грицькові захотілося пожартувати з довірливою сестричкою і він придумав історію про монстра, який живе під ліжком.
— Ліліє, Ліліє! — шепотів Грицько, — ти спиш?
— Ні!
— Я щойно бачив когось під твоїм ліжком! Там хтось ворушиться! — Гриць зробив перелякані очі, закриваючи відкритий рот руками.
Ліля коротко скрикувала і почала підбирати ковдру, що висіла з краю. Вона злякалася, що чудовисько заповзе по ковдрі до неї в ліжко.
— Лілю, там червоні очі світяться, — шепотів пустун, а сам тихенько посміювався в темряві в кулачок.
Ліля не витримувала такого, зіскакувала з ліжка та бігла до батьків. Звичайно, батьки були невдоволені такою поведінкою сина: і розмовляли з ним, і лаяли, навіть залишали без солодкого та гульок. Але в хлопчика ніби хтось вселився — він доводив молодшу сестру до сліз, і хоч кіл йому на голові теши!
— Сестро, ти тільки вночі не звішуй з ліжка руки або ноги, бо монстр тебе схопить і потягне у своє лігво, — говорив Гриць страшним голосом. — А потім з’їсть!
І бідна налякана дівчинка опівночі слідкувала за своїми ручками і ніжками, щоб вони не переважилися за край ліжка. А коли нарешті засинала, їй снився великий, як шафа, волохатий, як ведмідь, звір із величезними лапами, які він тягнув до неї.
Проти власної волі, Ліля уявляла того, хто сидить під її ліжком. Його злі очі світилися червоним вогнем, на лапах він мав гострі, вигнуті пазурі. Іноді їй навіть здавалося, що цими кігтями чудовисько лоскоче їй п’яти!
Ніч. Тиша. Всі сплять. Раптом з-під Ліліного ліжка витягується тонке пухнасте шупальце, воно хитається з боку на бік, ніби вивчаючи простір навколо. Не поспішаючи воно піднімається вище, вище і тягнеться до маленької ніжки. Щупальце торкається її, погладжує, лоскоче.
І як тільки щупальце почало обвиватися навколо щиколотки, Ліля здригнулася і прокинулася! Вона розплющила очі і зрозуміла, що їй вже давно не шість років. Вона у своїй квартирі, у своєму ліжку, а поруч сопить її коханий чоловік.
Ліля посміхнулася, обійняла чоловіка і задоволено заплющила очі. Засинаючи, жінка подумала, що треба завтра зателефонувати братові Григорію та дізнатися, як у нього справи.
Фото ілюстративне.
