fbpx

Було це на початку березня. Гості, щоб не наносити бруду, зняли чоботи, черевики та терасі. Дядько Іван випив чарку, покопирсався виделкою в тарілці з закускою і зібрався додому. Вийшов з хати, до черевиків, а їх немає. Сюди-туди, немає ніде. Багато взуття стоїть, тільки його черевики зникли. Розсердився і – до Ганни, яка співала з гостями: – Де ти поділа мої черевики?

Дядько Іван не любив ходити в гості.

Ганна, дружина, змолоду сердилась, а потім змирилася. Тож вони не бували ніде. А цього разу пішли до сусідів, святкували появу хлопчика.

Було це на початку березня. Гості, щоб не наносити бруду, зняли чоботи, черевики та терасі. Дядько Іван випив чарку, покопирсався виделкою в тарілці з закускою і зібрався додому. Вийшов з хати, до черевиків, а їх немає.

За матеріалами – “Є”.

Сюди-туди, немає ніде. Багато взуття стоїть, тільки його черевики зникли. Розсердився і – до Ганни, яка співала з гостями:

– Де ти поділа мої черевики?

– Які черевики? – здивувалась жінка.

– Мої! В яких сюди прийшов!

– Не брала я твоїх черевиків, відчепись!

Тут і гості повиходили, шукають черевики дідькові, жартують:

– Та навіщо вони вам? Випийте з нами!

Де там, дядькові додому треба! Сердиться, а дружина з гостями сміється. Подумали, може, діти кудись виходили та взули. Ні, всі в хаті. Тут із сусідньої хати, вікно якої виходило на ганок, де шукали черевики, вийшла баба Марія:

– Вдома ваші черевики! Ваш песик прибіг, обнюхав взуття, взяв у зуби один черевик і поніс у двір, потім повернувся і забрав другий.

Гості зареготали. Почали жартувати, а дядько теж заусміхався.

В дядька Івана був чудовий песик – Чапа. Так онуки його називали. Дуже симпатичний, невеличкий, веселий і цікавий, але ж шкідливий.

Найбільше любив господаря, а дядько Іван – його. Тож з багатьох черевиків

Чапа вибрав лише господареві і відніс додому, нічого, мовляв, по гостях ходити…

Тітка Ганна пішла додому шукати черевики, а Чапа – попереду неї. Радів.

– Де ж ти подів їх, Чапо? – питає жінка у песика.

А він крутиться, радісний, скавучить. Біля хати взуття немає, біля літньої кухні теж. Дивиться, а черевики, обидва, рівненько, так стоять перед гаражем. Понесла вона черевики чоловікові і песик стрімголов за нею.

Дядько взувався, а Чапа намагався лизнути його в щоку. Дядько Іван погладив песика:

– Ти мій хороший! Розумний мій, хай люди гуляють, а ми підемо додому. Я тобі стегенце куряче прихопив.

Автор – Любов МАТВІЄНКО.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news суворо заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Intermarium.news.

Фото – ілюстративне(pixabay.com).

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page