Мені 55 років, у мене є єдиний син, йому 30 і я ніколи б навіть не подумала, що син зробить такий мені “сюрприз”.
Живемо ми у районному центрі. Самі розумієте, що людей небагато, здебільшого всі один одного знають. І є у нас одна панянка, яка в свої 25 вже тричі заміжня була, і це тільки офіційно. Кожне розлучення у неї гучне і всі його обговорюють. Не раз ми з подругами дивувались, чому чоловіки узагалі беруть на себе таку відповідальність?
Ну і мій Вова, йому вже 29 років на той час було. Ми все з батьком його питали, коли вже одружиться , коли ми онукам радітимемо. І ось повідомляє нам, що приведе дівчину знайомити з нами, а скоро і весілля зіграємо буде.
Я підготувалася, стіл накрила як слід. Відчиняються двері, заходить пані та Світлана про яку ми не раз з подругами говорили, за ручку з моїм сином. У мене з рук, що було випало. Бути такого не може, мій Вова розумний хлопчик, як він так міг.
Після цієї зустрічі у мене була розмова із сином, я питала, чи знає він про її минуле. А він мені каже, що любить її і що вона заради нього змінилася. Я не могла до нього достукатись. Ну як же так? Мій син.
Був день весілля, батькам треба радіти за сина, веселитись. А я просто стояла, дивилася на це й плакала. Адже ж сам не розуміє, що робить.
Після весілля Свєтка мало того, що ніде не працювала, так ще й постійно у кафе з подругами бігає, та по магазинам наряди приміряє. А син світиться від щастя і не ходить – літає на крилах любові.
І ось син каже, що Світлана при надії. У мене одразу думка – точно там не мій онук. Але я мовчала. І ось з’являється малюк. Світлана і син мій — чорняві, з темними очима. Ну а хлопчик блондин із блакитними. Тут і до ворожки не ходи – не може так бути.
Я одразу синові стала говорити, щоби зробив тест. Спочатку він мене відмовляв, а потім сам почав підозрювати. І знаєте, що? Тест показало, що хлопчик мій онук. Мабуть, у родичів яких пішов. Не знаю.
Тепер син зі мною не розмовляє. Вважає, що я намагаюся зруйнувати його шлюб, до онука теж мені зась тепер. Але що по вашому я поганого сказала? Так, сумніви були, але б вони у кожної виникли? Я ж за сина свого переймаюсь. Хіба я не правильно вчинила?
Головна картинка – pexels.
