Без категорії

У вересні наша дочка пішла в 1 клас. Ми з дружиною розлучені 3 роки, але я беру активну участь у вихованні дитини, незважаючи на те, що одружений вдруге,

Дівчина раділа, бо ж думала, що хлопець проситиме її руки. Та замість розкішного букета квітів та коробочки з перстеником Святослав простягнув їй… 300 доларів. – Старший сват, старший

Андрійкові пaльчики поcиніли від холоду – у нього не було рукавичок. Та й чи потрібні вони тому, хто стоїть з простягнутою рукою біля церкви? “О, без них краще

Кожна сніжинка лагідно цiлує її обличчя. І хоча тріскучі морози змушують кутатися в теплий одяг, Надія радіє зимі. Знову у Новорічну ніч буде святково накритий стіл, горітимуть свічки.

Якось довелося мені проживати у провінційному готельчику. Вдень я був зайнятий вирішенням своєї проблеми, яка загнала мене у цю глушину, а вечори коротав у компанії свого сусіда по

Трамвай безперестанно торохкотів вулицями сонного Львова, ніби намагаючись його розбудити. І справді, то в одному, то в іншому вікні старих будинків запалювалося світло. Пані Галінка підвела хутряний комір

Велика Іванкова сльоза впала на вовняну хустку матері. Вона ще пахла її волоссям. Он там, в пухові, заплуталась, ніби ниточка, її чорна довга волосинка. Мами нема на землі…

О, цій дівці пальця в рот не клади – через поганий настрій могла не тільки фiзично куснути, а й морально “обкласти”. “У-у-у, яка бриклива!” – казали парубки, отримуючи

Ілона поспіхом щось дописувала, а з очей градом лилися сльози. Вона вклала той аркуш у заадресований конверт і попросила маму відправити лист після її cмepті. Пояснювати нічого не

Леся зайшла в порожню квартиру, роззулася і впала на диван: “Оце так зустріч. Цікаво, чим вона закінчиться? Кажуть, що в житті нічого випадкового не буває. Поживемо – побачимо”.