Сімейне життя тривало два роки. На народження внучки приїхали Сергієві батьки. І лише тоді дізналися, що їхній єдиний син – красень і розумник – одружився з розлученою жінкою, ще й з дитиною! З’ясувалося, син раніше про це не згадував. І радість від появи рідної внучки Оксанки в їхніх очах згасла. Батьки, а особливо мати, зробили все, щоб Сергій дуже скоро залишив сім’ю
Золотий ланцюжок, мов морська медуза, вислизнув із рук і упав на м’який килим. «Боже, та що це зі мною?!» – вголос вигукнула Марина. Повільно підняла ланцюжок і кілька
Жити на дві країни надзвичайно складно. У кожного заробітчанина є кoханка чи друга родина, — розповідає 47-річний Іван
Жити на дві країни надзвичайно складно. У кожного заробітчанина є кoханка чи друга родина, — розповідає 47-річний Іван із Закарпаття. Прізвище просить не вказувати. Він 12 років тому
– Чуєш, руде посмiховисько … Це що за ганчірка на тобі? – засміялася Надя. – Ти думаєш ніхто не зрозумів, що ти в обносках своєї убoгої матері?
– Світланко, що сталося? Ти плaкала? – запитала Галина, побачивши набряклі очі дочки. – Мамо, я більше не піду в школу! Давай поїдемо назавжди з цього села! –
Одного разу Пилип з Ганною поверталися пізно ввечері з гостей. Проходили повз будинок, де мешкав їх син. Помітили, що у квартирі ще горіло світло, то й вирішили зайти, гостинців онуку занести, ще й прикупили дечого по дорозі. Двері невістка відчинила чомусь нескоро. Коли зайшли у квартиру, помітили в кухні на столі недопиту пляшку кoньяку і кума, що куняв біля неї
Вечоріло. Сонце вже сідало за обрій. Антон порався у дворі біля хліва. Як раптом почув за спиною: „Добрий вечір, тату”. Здригнулося сеpце. Оглянувся, і на якусь мить ніби
«Ні, тільки не це. Тільки б не закохатися», — думка, що останні кілька тижнів крутиться в голові. «Не хочу, не буду, не можна», — кажу я собі. Зрадницький внутрішній голос застерігав: стримуй свої емоції і пориви, не дай симпатії перерости в щось більше
«Ні, тільки не це. Тільки б не закохатися», — думка, що останні кілька тижнів крутиться в голові. «Не хочу, не буду, не можна», — кажу я собі. Побоювання
Закрався сумнів: живе з ним з любові чи через квартиру? Якось мати відверто почала з невісткою непросту розмову. Але у відповідь на запитання про взаємні почуття та, не церемонячись, просичала: – Любов? А що то таке? Ще скажи, що ти любиш кaліку. Мабуть, через грошики опікунство на нього оформляла
Коли Інні запропонували роботу вчителем у школі-інтернаті, вона з радістю погодилася. Ще б пак: тільки закінчила інститут – і одразу отримала непогану посаду. Тоді й не думала, що
– Ти у мене замість дочок, один єдиний залишився, – а потім витираючи сльози шепотіла – пробач мене сину, не заслужила я твоєї уваги і турботи. Тобі б життя своє налагоджувати, одружитися час, а ти все зі мною сидиш
– Може не поїдеш в цей рейс? Неспокійно мені. Попроси когось замінити тебе – просила Юля, а в самої душа була не на місці. – За нього я
Батьки визнали, що своєю сліпою надмірною любов’ю, намаганням влаштувати життя сина за своїм сценарієм нанесли йому непоправної шкоди
В задушливих обiймах Чи буває забагато батьківської любові? Може, хтось і скаже, що хорошого надміру не буває, але це не так. Ось невигадана історія на підтвердження. СЕРГІЙ був
Він тікав від сімейних проблем, боячись утратити свободу й романтику почуттів. Так учинив і з нею, хоча й відчував, що вона щиро любить його. Не втримав навіть їхній син, якому він і прізвища свого не захотів дати
Не розгледів Тільки тепер, у зрілому віці, він зрозумів, що все життя кохав саме цю жінку. Щоразу, коли бачив її, милувався вродливим обличчям, легкою ходою, навіть жестом, яким
– Ваш син покинув мене, що я могла вдіяти, хтось наговорив на мене з його друзів, він і повірив, – відповіла дівчина – поїхала до мами в село, там дізналася про вaгiтність, наpoдила Олю. Одній з малятком важко, грошей немає, я просто не знаю, що мені робити, ви – моя остання надія, я так не хочу віддавати дочку в будинок малятка
– Мамо, я їду на кілька місяців на заробітки в столицю. – Добре, синку. А як же Аня, ти сказав їй? – З Анею ми розлучилися, пробач, не

You cannot copy content of this page