Без категорії
Подруга, яка повернулася з Москви (гостювала у родичів) аж захлиналася емоціями: «Ти не повіриш! Ні, ти точно не повіриш?! – кричала у слухавку. – Її викpали, видали заміж,
Торік він тихо відзначив своє сімдесятип’ятиліття у колі рідних — сестри Діани та її сім’ї. Телефонували зі Спілки художників, вітали друзі, колеги, прихильники його творчості. Була ще одна
«І чому моя Нінка такою лихою стала? Старість на неї так вплинула чи інша яка причина?» – розмірковував Петро, поволі чимчикуючи до лісу. Ліс!.. Єдиний прихисток останнім часом
Так сталося, що я забрала чоловіка із сім’ї. Ми зустрічалися з ним протягом двох років. У них з дружиною стосунки не клеїлися через відсутність дітей. Його дружина не
Читаю тут у вас всякі життєві історії і вирішила написати свою, дати, так би мовити, урок, чого не можна робити і чому не варто втручатися в життя дітей.
Коли Оксана йшла селом, парубки озиралися їй услід. Пишна, туго заплетена коса, величезні карі очі, стрункий стан. Красуня – очей не відвести. От тільки підійти не наважувалися –
Село потопало в золотому сяйві осінніх садів. Блакитна тиша вигойдувала бабине літо. Воно блискотіло незбагненною красою витонченого мережива на спориші, на високих кущах, а то й пливло білим
ОДНЕ ЖИТТЯ – ОДНА ЛЮБОВ… Надя, найближча подруга Ірини, обдзвонила усіх знaйoмих і, як сорока, повторювала одну і ту ж фразу: – Нарешті Степан з Ірою побралися. Ти
Коли ми з чоловіком одружились, то намагалися бути між собою відвертими в усьому. Міркували так: чим більше будемо знати про минуле одне одного, тим менше помилок зробимо, вибудовуючи
Цю подружню пару в селі вважали щасливою. Григорій Степанович і Надія Олексіївна все життя сумлінно працювали в місцевому господарстві, спромоглися звести добротний дім, виплекати гарний сад. Але найбільшим