Історія
Двері, відчинені людям Тоді, багато років тому, як і сьогодні, березень теж не тішив теплом. Ліпив мокрим снігом в обличчя, холодним поривчастим вітром залітав за комір. Тому я
19-річним Андрій поїхав на заробітки в Італію. Він був красень – високий, ставний. Тож італійки кидали на нього оком. Але він байдуже сприймав усі ті зацікавлені погляди. Хлопці
Запізнілі слова Леся аж замружилася від щастя, коли Ярослав запропонував їй вийти заміж. Спокійний, терплячий, неговіркий, він був успішним бізнесменом, купував дорогі подарунки, але ніколи не говорив красивих
Доля до сироти то горнеться, то колеться. Коли Настя пoмuрaла, то просила сестру: «Хоч вважай на мою дитину, Віро, бо хто догляне крихітку. Знаю, що важко тобі буде,
Даринчині матусі Інна цілий день безцільно блукала вулицями міста, не помічаючи щасливих облич навколо. Люди снували туди-сюди, виходили з повними пакунками покупок, несли пахучі ялинки. Готувалися до Нового
Молодий хлопець підійшов до пастора і сказав: «Пасторе, я більше не буду ходити до церкви!» Пастор відповів: «Але чому?» Молодий чоловік сказав: «Ах, я бачив, як сестра говорила
Душею відчула, що таки – залишиться Посадка на потяг закінчувалася. Уже й попросили тих, хто проводжав пасажирів, залишити вагони, а Микола все тримав у обіймах Олену, і ніяк
Вілла для коханки. Валентина дістала з поштового ящика пухкий конверт. Листи переважно надсилали чоловікові, тому спершу й не глянула, кому саме адресоване послання. Потім додивилася: лист – для
Одна на нічній дорозі Христі аж дихання перехопило, коли збагнула, що проминула свою зупинку. І все через її язик, який так любить побалакати. Ось і тепер заговорилася у