Молодий хлопець підійшов до пастора і сказав: «Пасторе, я більше не буду ходити до церкви!»
Пастор відповів: «Але чому?»
Молодий чоловік сказав: «Ах, я бачив, як сестра говорила погано з іншого сестрою, всі парафіяни дивляться на свій телефон під час служби, і це тільки декілька моментів, які я помітив!»
Пастор відповів: «Добре, але перш ніж ви підете, зробіть мені послугу: візьміть повну склянку води і три рази прогуляйтеся по церкві, не проливаючи жодної краплі на підлогу. Після цього вийдіть з церкви, якщо хочете!”
Молодий хлопець подумав, що це занадто легко!
І він тричі обійшов навколо, як просив пастор. Коли він закінчив, він сказав пастору, що все готово.
І пастор запитав: «Коли ви йшли по церкви, ви бачили, як сестра погано говорила про іншу сестру?»
Хлопець відповів: «Ні».
«Ви бачили, як хтось дивиться на свій телефон?»
«Ні».
“Знаєш чому?”
«Ні».
Читайте також: СИЛЬНА МОЛИТВА, ЯКА ТВОРИТЬ СПРАВЖНІ ЧУДЕСА
«Ви були зосереджені на склянці, щоб переконатися, що ви її не перекинете і не проллєте воду. Те ж саме відбувається з нашим життям. Коли наша увага зосереджена на нашому Господі Ісусі Христі, у нас немає часу, щоб побачити помилки інших людей! »
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся