Історії з життя
Я лежала на ліжку в своїй кімнаті, не в силах поворухнутися. Сусідка Галина зайшла зранку позичити солі й раптом побачила мене – в теплій куртці, в чоботах, наче
Моя мама мала чудові стосунки з моїм чоловіком. Євген платив їй тим самим, був з нею веселий, догідливий, міг обійти пів міста, але таки знайте те, що вона
Олена вже почала засинати, коли на екрані мобільного з’явилося повідомлення: «Привіт! Я розлучаюсь!» Що? Хто це? Господи, котра година? Майже північ… Ігор? З Ігорем вони розійшлися рік тому.
Село, куди перебралася на постійне проживання Оксана, було напрочуд мальовничим. Озеро виблискувало на сонці, ліс шумів за пагорбом, а повітря здавалося особливо легким. Вона довго шукала місце, де
Таємна місія тітки Галини За вікном почувся шум, і Галина Миколаївна, відома своєю цікавістю, одразу визирнула. Вечірні сутінки вже огорнули двір, а світло ліхтаря не дотягувало до лавки,
Я стояла за дверима кухні, намагаючись дихати тихіше. Голоси Андрія та його матері Галини Іванівни долинали чітко, і кожне слово було важчим каменя. — Андрію, ти мусиш діяти
Того вечора мама в мене гостювала, тому й побачила, як сусідка привела мені свою дитину. — Я до дванадцятої повернуся. Як не засне у тебе, то заберу. Па!
Коли я йшла від Петра, то свекруха мені кинула навздогін: – Ти дивися, яка пані, чи я тебе не знаю та твою матір? Так вона відреагувала на те,
Перед портретом з чорною стрічкою стояла зажурена мати, її душа була наповнена смутком, але глибоко в середині росла впевненість – вона має зізнатися чоловікові, він завжди її підтримував,
День почався не найкраще, але я не думала, що він закінчиться такими словами виховательки, від яких я мало не впала. Усю дорогу додому я кипіла, донька щось щебетала,