Наpодила на своєму весіллі. Довго село обговорювало цю новину. Кожен теребив її на свій лад
Софійці ніколи не приходило в голову, що в її день народження тато з мамою святкують ще й дату свого одруження. А ось коли підросла, відшукала на дні старого
Алла важкою працею таки заробила грошей і купила квартиру не тільки доньці, але й собі. Але вдома вже не жила. Бо в Римі вийшла заміж за адвоката-вдівця. Забрала меншого сина в Італію і стала хазяйнувати у великій віллі на березі моря. З дочкою інколи зідзвонюються – не може простити образу
Важкі то були роки. Безробіття, бідність, безгрошів’я… Петруки повернулися з Камчатки, де працювали після університету. Добре, що зуміли обміняти двокімнатну квартиру на таку ж оселю у місті неподалік
Я насмілилась і надіслала йому sms: «Добрий ранок!» Через п’ять хвилин пролунав дзвінок і жіночий голос у слухавці привітно повідомив, що чоловік пішов на роботу
Я насмілилась і надіслала йому sms: «Добрий ранок!» Через п’ять хвилин пролунав дзвінок і жіночий голос у слухавці привітно повідомив, що чоловік пішов на роботу. Найбільше на світі
Я ще нікого на своєму віку не обдурила, – навіть образилась бабуся. – Все кажу, що віск покаже. Якби біда мала бути, я б попередила, а так бачу, що щастя невдовзі прийде у твою сім’ю
У селі вже всі звикли, що в суботу рано-вранці баба Манька починає мести подвір’я. Знали: чекає дорогих гостей. Проживши весь вік саміткою, на старості доля подарувала людей, які
Коли син не син, а невістка – дочка!: «Останній притулок» для батька
– Привіт, любий, – виходячи з кухні і витираючи вологі руки об рушник, що висить на плечі, промовила Альбіна. – Привіт, привіт, – з посмішкою дивлячись на дружину,
Притча про те, чому жінки іноді плaчуть без причини
Маленький хлопчик запитав маму: “Чому ти плaчеш?” – “Тому, що я жінка!” – “Я не розумію!”, розповідає Сім’я і дім. Мама обійняла його і сказала “Ти не зрозумієш
Маленький горбик землі і тиша: Я прийшла, я приїхала до тебе, доню. Прости, що пізно…
«Ви ж так довго не їхали…».  Ольга молила Бога про одне: повернути до життя її єдину доньку, її кpoвиночку. Та Іринка згасала, мов свічка. Лікарі безпорадно розводили руками.

You cannot copy content of this page