Історії з життя
— Чого та жінка на тебе так дивиться? – мовив мій чоловік здивовано. – та й ти аж зблідла. Хто вона? Я відірвалася від її погляду, що пронизував
Крамничка прянощів розпочинала роботу після обіду. Господиня відчиняла важкі двері великим ключем, розчиняла віконниці й заходила до приміщення, де змішувалися пахощі куркуми, бадьяну, мускатного горіха, розмарину… Вона підходила
— Олена, це справді ти? — голос жінки на порозі тремтів, ніби від хвилювання, яке накопичувалося роками. Вона стояла там, у напівтемряві коридору, з маленькою валізкою в руках,
Ви колись стикалися з тим, що робили щось від душі, щиро і не розуміли, чому це не правильно? Ось є такий стереотип, що дівчина не має виявляти інтерес
Вона увійшла до села з останніми променями заходу сонця, що на мить освітили її згорблену постать. Одягнена в старе лахміття, сива старенька повільно ступала широкою вулицею, мружучи очі,
— Оксана, будь ласка, послухай мене. — Андрій стояв у дверях кухні, його голос звучав тихо, але в ньому відчувалася напруга. Я дивилася на нього, тримаючи в руках
Катерина завжди вважала себе рішучою і впевненою жінкою. Вона працювала у престижному рекламному агентстві, де щодня доводилося вирішувати десятки завдань, контактувати з клієнтами та колегами, шукати нові креативні
Коли я зайшла за сином до хати, тягнучи валізу, то не сподівалася побачити такий прийом. – Мамо, мий руки і гайда до столу, – сказав син. Я не
Я сиділа за кухонним столом, розбираючи старі дитячі речі Марійки. Вона так швидко росла, що половина одягу вже була замала. Час линув, наче пісок крізь пальці, залишаючи лише
Я почула її голос з кухні, коли повернулася по забуту картку. Галина Петрівна говорила по телефону, і тон її був таким таким зверхнім, ніби вона розповідала про щось