Історії з життя
Матвій був гарним господарем. Він економив кожну копійку, що заробляв від продажу телят, картоплі, яблук і збудував велику хату на дві сім’ї, де мали жити сини, коли одружаться.
І сто разів я верталася… Через них… А тепер я їм не потрібна та й батько теж… Отак доживаємо віку обоє, ні рідні, ні вороги, ні чужі… Існуємо…
Коли нарешті все скінчилось і довгоочікуваний папірець був у руках, я ледь до квартири своєї дійшла. Не думала, що все буде так важко, навіть не очікувала. Але замість
Тато повернувся, – видихнула мама щасливо у трубку. Почала розповідати, про те, як важко добирався, як скучив, як годувала його своїм борщем і як він її нахвалював. Я
Найбільшою моєю помилкою було свого часу відмовитись від своєї частки спадку на користь брата. мені і в голову прийти не могло, що він здатен от так вчинити із
Дуже давно я уявляла, як зустріну його… Наприклад, я йду по вулиці і кидаю десятку жебракові, той піднімає на мене вдячні очі і я впізнаю в них Семена.
Сваха з Італії приїхала і одразу до мене на серйозну розмову. Спочатку так гарно себе поводила, щось розповідала усе сина мого вихваляла, а потім як заведеться. Ну я
Я знала, що він мамин синочок, але вважала, що з роками мати зрозуміє, що до нас нема чого лізти, та й він матиме в житті інші цілі. Ви
Тому, коли мій Максим почав часто затримуватися на роботі, їздити в довгі відрядження – я мов ожила, я вам чесно скажу. Не те, що я не люблю свого
О, я ніколи не виїжджала за межі області, зате я привела на світ двійко діток. О, я ніколи не купила собі дорогу річ, зате цілий вік провела на