fbpx
Не знаю що мене спонукало вночі на літню кухню зайти, але побачене мене глибоко вразило. Вертілась вночі зі сторони в сторону, а зранку пішла в селі магазину шукати, аби купити рушників собі і дітям. І все б нічого, та коли побачила свекруха обновку, то була глибоко ображена: “А наші чим не такі?”
Не знаю що мене спонукало вночі на літню кухню зайти, але побачене мене глибоко вразило. Вертілась вночі зі сторони в сторону, а зранку пішла в селі магазину шукати,
Усі неприємності і непорозуміння у нашій родині виникають після маминих слів: “Я була у Галини”. Тоді уже виють наші чоловіки і плачуть гроші, бо починається гонитва за нашою тіткою і її достатками. Здається, якби тітка Галя віру змінила і виїхала б за кордон, то мама наша не задумуючись повторила б те ж саме. І все б нічого, але останній її вибрик ну ні в які ж ворота
Усі неприємності і непорозуміння у нашій родині виникають після маминих слів: “Я була у Галини”. Тоді уже виють наші чоловіки і плачуть гроші, бо починається гонитва за нашою
Вам пенсію підвищили? – дивиться свекруха на мою маму в усі очі. – звідки така розкіш, а чи кавалера маєте? Я от собі такого дозволити не можу. А мама візьми і зізнайся що я їй щомісячно по п’ять тисяч гривень даю
Моя мама пенсіонерка за вислугою років, але ще підробляє. Не на повну ставку, там чверть, здається. але все ж яка зайва копійка на оплату комунальних чи в аптеку.
Чим старшою я ставала, тим більше непорозуміння було між мною та мамою. Вона ввесь час казала мені, що я маю нарешті злізти з її шиї, а коли я збирала речі, то їй раптово ставало погано і я мала її глядіти
Такі гойдалки були для мене не новиною, адже вона так робила все життя з татом, а тепер і мною. Батько не витримав швидше і сказав, що йде. Думав,
Коли син відмовився мені допомагати грошима, то я одразу зрозуміла чиїх це рук справа. Я була така вражена, що замість рідних людей він вибирає чужу жінку, що просто не могла не довести справу до кінця і мені все вдалося.
Невістку свою Зіну я не любила, чого вже гріха таїти, але от від онучки була просто у захваті. Я з перших її днів біля неї, завжди залишалася, коли
Я доросла розумна жінка з освітою і гарним заробітком зачаровано спостерігала, як майбутня свекруха павою походжає по квартирі і кривиться
– Все б добре, – зробила висновок вона,- якби у тебе не було дитини. А на твій причіп мій син має працювати зранку до вечора? Тим більше, що
Я прямо бачу як свекруху викручує від одного погляду у мій бік. Такого Рита Володимирівна точно не чекала – аби Ганька, яку вона усе життя й за людину не тримала, її на старості років гляділа. І от є ж такі люди на світі: немічна, ледь рухається, а все одно якусь пакость зробить. Дивлюсь на неї і думаю усе частіше: а воно мені треба?
Я прямо бачу як свекруху викручує від одного погляду у мій бік. Такого Рита Володимирівна точно не чекала – аби Ганька, яку вона усе життя й за людину
Вислухавши чоловіка я зрозуміла одне – Макар чує тільки свою маму і до мене йому діла немає. Саме тому узяла оті гроші і пішла до найближчого магазину. Придбала собі до свята сукню, чоботи і пальто на зиму. Я знала що свекруха із чоловіком не зрадіють тому що я зробила, але вважаю, що зробила все правильно
Вислухавши чоловіка я зрозуміла одне – Макар чує тільки свою маму і до мене йому діла немає. Саме тому узяла оті гроші і пішла до найближчого магазину. Придбала
Мене виховувала мама сама і саме це зумовило все моє подальше життя. Думаю, що у нашій країні купа одиноких матерів, але не всі при тому говорять своїм дітям такі слова змалку
Що мама, що бабуся були переконані, що я не дитина, а хрест на маминому житті і вони говорили мені це в очі. – От якби тебе не було,
Карина аж підскочила коли почула розмову за дверима. Вже й забула, що підслуховувала нікого не чуючи і ні на що уваги не звертаючи, залетіла до кімнати і давай грім і блискавиці метати. Однак, коли почула відповідь невістки раптом стишила звук і пустила сльозу. Не очікувала вона від тихої і покладистої Оленки такої реакції
Карина аж підскочила коли почула розмову за дверима. Вже й забула, що підслуховувала нікого не чуючи і ні на що уваги не звертаючи, залетіла до кімнати і давай

You cannot copy content of this page