Історії з життя
Ми зі сватами ще до весілля домовились молодій родині придбати квартиру. Ні ми, ні вони, не могли потягнути повної вартості житла, тож у борги залізли, але двокімнатну квартиру
Були у мене сусіди, пара стареньких, які ходили завжди попід ручку, бо вже вік такий, що треба триматися один за одного буквально. Я називаю їх старенькими, але вони
Я була старостою класу і активісткою, доки до нас не приїхала ця Наталя, бо її батьки розійшлися і мати переїхала в батьківську хату з дітьми. Звичайно, що всі
— Чи ти смішна, дитино, – сплеснувши долонями мовила мама, – господи. та якби ж то мені у твої роки такого хто запропонував. Ти поглянь на той список,
Марія сама несла важезні сумки із магазину. Люди проходили повз, ніхто, навіть не пропонував допомоги. Ну нічого, вона впорається і сама. От тільки навіщо стільки набрала, знала ж
– Посидимо усі як треба, а хто захоче то піде в хату та полежить, а там діти по вулиці будуть бігати, а в ресторані що? Сиди, мов патик
Мене завжди дивувала атмосфера і порядки у сім’ї мого чоловіка. Якщо у нашій родині панувала взаємоповага, розуміння і підтримка всебічна, то сім’я мого чоловіка поклонялась одному ідолу –
На брата надії не було, тож я складала гроші сама на те, аби поставити маму на ноги. Не надто багато відкладеш із зарплатні учителя, та ще й з
Я дуже любила Костю, так сильно, що не бачила того, що його мати проти мене, не бачила того, що й Костя дається любити, а не любить мене, адже
Якось улітку ми з чоловіком гребли сіно. На бездонному синьому небі не було ні хмаринки. Ми трохи стомилися – обоє немолоді, до пенсії вже недалеко, і вирішили перепочити