fbpx
«Ти на себе в дзеркало дивилася?» – з такими словами чоловік пішов до молодої любки, а мене залишив з дзеркалом, де я уважно на себе дивилася. «Ну, Ніно, тобі лише сорок сім», – сказала я собі і швидко відвернулася від дзеркала.
Ні, я б довго перераховувала зморшки і сиве волосся, дуже довго, але нащо? Треба дивитися не лише на того, про кого кажуть, тобто на мене, але й на
Мама не розуміє, чому я так вчинила, адже чоловік на все плюнув, а для мене все, то чотирнадцять років шлюбу, і пішов до іншої, а я назад його прийняла
Скажу так, що чоловік на мої власні вуха зізнався, що живе на дві родини і почувається при тому королем, бо й одна і друга жінка намагаються йому вгодити,
Свята обіцялися видатися не дуже радісними, а зима як взялася з листопада так круто, що й на двір виходити не хочеться, а що вже казати, що мене прийдуть гості відвідувати з колядками?
То я колись колядувала так, що на другий день не могла говорити, а тепер що? Хтось пікне перед вікнами, що поки ти вікно розсунеш, то вже й по
Мені так стало гірко від слів свекрухи, бо не такого я чекала на Миколая, але я сумувала не над тим, що вона мені сказала, а чому вона мені це сказала
Зараз все поясню. Отож, на Миколая я своїй свекрусі крадькома поставила під подушку елементарний подарунок – теплі шкарпетки цукерки і мандаринки. Все. Подумала, що їй буде приємно, адже
Брат знову телефонував щодо хати і я не знала, що й відповісти. Не хочу я мамину хату продавати, але, видно, прийдеться
Мами не стало пів року тому і вона й так прожила дуже довге життя, бо дев’яносто років, то ще треба в Бога допроситися аби при добрій пам’яті і
– Мамо, я вдома, – гукнув з порогу Василь і, навіть, не роззувшись побрів на кухню.
– Знаю-знаю, що не роззувся, але що вже там думати про підлогу? Як все пішло, то чого про бруд переживати? Правда, ж мамо? А ви так мені говорили,
Донька ображено копилила губи, а я не розуміла чи вона дійсно нічого не розуміє чи просто їй так легше для своєї совісті робити
– Потім будуть люди про нас говорити, що ми тебе з хати вижили і сама всім будеш розказувати! А мені хотілося сказати: «А хіба це не так?», але
Коли я йшла до подруг на здибанку, то думала лиш про одне – чи жалітися перед Інною на своє життя-буття?
Справа в тому, що ми не бачилися з дівчатами двадцять років і за цей час багато у нас сталося подій. Але в Інни життя було таке, про яке
Ну, вона ж тобі мама, – пробує підійти уже із іншого боку мій свекор, – Подумай, доню, де би ти була, якби не вона? Тобі ж буде соромно, якщо то я до неї поїду, а не ти, правда?
Ну, вона ж тобі мама, – пробує підійти уже із іншого боку мій свекор, – Подумай, доню, де би ти була, якби не вона? Тобі ж буде соромно,
Коли я тільки прийшла знайомитися до батьків Валерія, то вони мені не сподобалися. Ну, наче усміхалися і раділи, що ми одружуємося, але ми сиділи за столом, де стояла сковорідка з вранішньою картоплею, яку підігріли з яйцями і поставили ще квашену капусту
Я ніяк не бачила того, що гостям раді. От, коли ми прийшли до моїх батьків з Валерієм, то мама два дні пекла і варила аби справити на зятя

You cannot copy content of this page