Історії з життя
Ні, я б довго перераховувала зморшки і сиве волосся, дуже довго, але нащо? Треба дивитися не лише на того, про кого кажуть, тобто на мене, але й на
Скажу так, що чоловік на мої власні вуха зізнався, що живе на дві родини і почувається при тому королем, бо й одна і друга жінка намагаються йому вгодити,
То я колись колядувала так, що на другий день не могла говорити, а тепер що? Хтось пікне перед вікнами, що поки ти вікно розсунеш, то вже й по
Зараз все поясню. Отож, на Миколая я своїй свекрусі крадькома поставила під подушку елементарний подарунок – теплі шкарпетки цукерки і мандаринки. Все. Подумала, що їй буде приємно, адже
Мами не стало пів року тому і вона й так прожила дуже довге життя, бо дев’яносто років, то ще треба в Бога допроситися аби при добрій пам’яті і
– Знаю-знаю, що не роззувся, але що вже там думати про підлогу? Як все пішло, то чого про бруд переживати? Правда, ж мамо? А ви так мені говорили,
– Потім будуть люди про нас говорити, що ми тебе з хати вижили і сама всім будеш розказувати! А мені хотілося сказати: «А хіба це не так?», але
Справа в тому, що ми не бачилися з дівчатами двадцять років і за цей час багато у нас сталося подій. Але в Інни життя було таке, про яке
Ну, вона ж тобі мама, – пробує підійти уже із іншого боку мій свекор, – Подумай, доню, де би ти була, якби не вона? Тобі ж буде соромно,
Я ніяк не бачила того, що гостям раді. От, коли ми прийшли до моїх батьків з Валерієм, то мама два дні пекла і варила аби справити на зятя