Історії з життя
Поліна була наймолодшою співробітницею методичного кабінету відділу освіти, і вже готувала себе до можливого звільнення. Та вона й не дуже засмучувалася, бо мала кілька уроків географії в міській
То ти свекруху глядиш, а від рідної матері відхрестилась. – аж на фальцет перейшла моя сестра. – да те ж то таке видано, сестро? Ту, що життя тобі
Ми з чоловіком живемо в двокімнатній квартирі в панельному будинку, пощастило ще колись отримати квартиру від заводу. Все життя ми збирали гроші на майбутнє, але вони в один
— А ти вгни голову, промовчи, будь розумнішою. З часом вони побачать яка ти хороша пара їхньому сину і приймуть тебе з усією душею – повчала мама втираючи
– Ну, не розумієш ти математики і що? Ти гарна і тобі тієї математики в житті не треба буле, бо головне вийти заміж!, – казала я їй правду
Сусіди отримували торби із передачами з-за кордону від заробітчан своїх, ходили у модному одязі їли смаколики яких у наших магазинах не було, а нам нічого того від свекрухи
Думаю, що мама б ніколи мені не зізналася, бо я сама нічого не підозрювала всі ці роки, адже вона була моєю найкращою мамою у світі – разом шили
– Які дві тисячі, – я аж зблідла. – Як які? Та вона вже в усіх магазинах і на машинах боргує, а потім в хаті ховається, коли ми
Син у нас з’явився першим, але якоїсь радості я не відчувала, бо з таким чоловіком нічого не хочеться і навіть дитина не радує. Так ми прожили десять років,
Ми разом тридцять років і тільки недавно купили в селі невеликий будиночок, всього дві кімнати, але все мною вималюване, вичищене, вимите, випуцуване. Наші діти вже дорослі і роз’їхалися