fbpx
Історії з життя
Чоловік і свекруха намагаються мені щось пояснити і просять, аби я дбала про рідну маму, кивають на наших дітей. Мовляв, який приклад показую

Хочу поділитися своєю історією, хоч і розумію, що реакція може бути неоднозначною. Але все ж таки…

Можливо, не я перша зіткнулася з ситуацією, коли в сім’ї, де є двоє дітей, одного батьки люблять більше, ніж іншого. У моєму випадку улюбленцем матері (і долі) став мій старший брат, мене ж вона в очі називала “сюрпризом”, через який вона залишилася сама.

Все життя вона носилася з моїм братом як із писаною торбою: відмазувала його, виплачувала його борги, допомогла «повірити в себе та розпочати нове життя». А для того, щоб він жив і чого не потребував, навіть розміняла нашу трикімнатну квартиру.

Слава Богу, про мене дбали бабуся з дідусем, яким мама мене відвезла з очей подалі. Бабусі з дідусем вже давно немає, ми з чоловіком живемо за містом, а в їхній квартирці зараз живе моя дочка із зятем і дитиною.

Все у нас добре, а з братом і мамою я практично не спілкуюся, та й вони особливо не виявляли бажанням мене бачити, поки раптом не сталося таке.

Нещодавно мама моя спускаючись у магазин сходами, адже світла не було, – невдало полетіла шкереберть. Результат – потрібне вартісне втручання і довга реабілітація.

Я сказала відразу – гроші на те, щоб вона стала на ноги я дам, а далі мене не турбувати. Брат дуже хотів, щоб я забрала її до себе зі стаціонару і почала доглядати доки вона не стане на ноги. Проте я своє слово сказала — мене її подальша доля не особливо цікавить.

Спробувала було йому пояснити, що настав час платити по рахунках, адже наша мама все життя про нього дбала і всіляко «заносила п’яту точку на поворотах».

Звичайно ;після цього я вислухала на свою адресу багато чого приємного і ще приємнішого, але все одно вважаю, що вчинила правильно.

Вибачте, звичайно, але мама сама обрала собі улюбленця, нехай тепер його «любов’ю» і гріється. Навіть зараз я бачу, як наповнюється ніжністю її погляд побачивши обожнюваного синочка.

А про мене вона згадала, тільки потрапивши в складну ситуацію не розуміючи, що за всі ці роки в моїй душі не залишилося до неї інших почуттів, окрім розчарування.

Чоловік і свекруха намагаються мені щось пояснити і просять, аби я дбала про рідну маму, кивають на наших дітей. Мовляв, який приклад показую.

Я сказала, що якщо хочуть, хай самі і глядять, а я і води не піднесу. Це мій вибір і моє право. Хіба ж я не права?

13,01,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page