Не такого я очікувала, коли п’ять років тому чоловік поїхав на заробітки.
– Набридло мені тут жити, я хочу гарну квартиру, щоб було місце на гараж і на машину, щоб відчути себе людиною.
Скажу відверто, що я лиш тому зраділа. Десять років разом з двома дітьми в цих сорока п’яти квадратах, то було таки важко. Особливо, коли влітку сонце припікало, а взимку мороз пролазив в усі щілини.
Василь висилав нам гроші, не без того, але як інакше, коли двоє дітей, а у мене зарплата невелика, бо я працювала нянею в садочку, щоб і стаж йшов і час був на сімейні справи.
Я не питала за більшу частину грошей, бо розуміла, що чоловік збирає на квартиру. Де ж я думала, що він висилає гроші матері!
І я б нічого й не дізналася, якби не те, що вже дуже свекруха почала гарно жити, коли дітей не приведу, то у неї на голові зачіска, обличчя намальоване, гарне домашнє вбрання, аж розцвіла вся.
Діти щебечуть, що бабуся на курорт їздила, в ресторані була…
Я на її сторінку заглянула і очі забула – на які гроші вона так розкошує?
І я розповіла про це Василю, мовляв, мама твоя живе наче в Європі.
– Ти часом їй гроші не висилаєш?, – питаю я його.
І тут в нього очі й забігали.
Він ніколи не вмів брехати, тому я скоро з нього правду й витягнула.
Виявилося, що він передав матері гроші, мати купила квартиру, зробила в ній ремонт і здає її квартирантам, а гроші бере собі.
– Собі? Ми макарони з сосисками їмо, а вона на курорт їздить! Це що таке?
– Вона заробила, Інно, вона всім опікувалася і має право мати з того дохід.
– А ми?
– А я вам висилаю гроші, ви ж з голоду не пухнете.
– Ми мали жити в тій квартирі, а цю здавати і так само їздити в аквапарк!
– Знаєш, я так не думаю. Мама моя в житті нічого доброго не мала і це мій обов’язок забезпечити їй безбідну старість. Ви ж не на вулиці живете. Тим більше, дітям близько до школи, тобі на роботу.
Я вже слів не добирала, а він тоді каже:
– Мама добре казала, що треба купити квартиру для себе, бо не знати,які ти ще мені сюрпризи зробиш. Я тепер бачу, що вона була права. Я думав, як вернуся переїхати нам всім туди жити, а мама вже собі відкладе на старість. Але тепер вже думаю.
Він думає, уявляєте? Він думає, а мені що робити?
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
