Рік тому вийшла заміж і несподівано зіткнулася з проблемою сімейного бюджету. Я була впевнена, що чоловік повинен віддавати зарплату в загальну «скарбничку» сім’ї, і брати якусь частину на свої потреби. Спочатку так і було (мені так здавалося), а потім випадково з’ясувалося, скільки чоловік реально заробляє. Виявилося, що відсотків на двадцять більше, але він чомусь вважає нормальним від мене це приховувати.
Відбулася розмова, і я звинуватила чоловіка в нечесності по відношенню до мене. А він мені відповів, що має право на особисті кишенькові гроші, які може витрачати на свій розсуд. Тільки ось що за «розсуд» таке, пояснити не зміг, адже на «посидіти з друзями, випити чарку» такі суми не потрібні. Значить, він потайки від мене відкладає або витрачає на щось (а може і когось), про що я знати не повинна?
Ми всього лише рік одружені, а що ж далі буде?! І навіщо мені поруч людина, яка за моєю спиною будує якісь свої плани, в які не збирається мене присвячувати?
Я вважаю, що між подружжям не повинно бути секретів, і в фінансовій сфері теж. Ось у моїх батьків завжди в серванті стояла коробочка, в яку на початку місяця вони складали свої зарплати, а потім брали, кому скільки треба. Якщо суми були великі, вони обговорювалися на сімейній раді.
А ви як вважаєте, це правильний підхід до сімейного бюджету, чи має бути якось інакше?
Дарина, 27 років.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
