Чоловік ніяк не може зрозуміти, чим же я невдоволена. Для нього то все гаразд, а от мені нестерпно в хаті знаходитись коли свекруха приходить. Ні, вона не лізе з порадами і підказками, не стає до роботи, не наводить лад у моєму домі. Але, як на мене, краще б вже так робила, якщо чесно, тоді я б хоч щось сказати могла.
Надія Кирилівна – мама мого чоловіка, овдовіла три роки тому. Останні роки стали для неї неймовірним випробуванням, адже на той світ пішли якось одразу всі її рідні.
Спочатку – чоловік, а за ним на протязі двох років сестра мама і батько.
Свекруха важко пережила все це, та що там, усім нам нелегко це далось. Звісно, ми маму чоловіка підтримували, як могли в усьому.
Вона часто до нас приходила, лишалась на кілька днів. Я дітей до неї на гостину відправляла, аби вона не залишалась на самоті.
А тепер у Надії Кирилівни звичка з’явилась. Вона приходить до нас і просто сидить у хаті на дивані, чи в кухні. Нічого гне робить, не говорить, от так просто сидить і інколи гірко зітхає.
Я що там на кухні роблю, чи у домі лад наводжу. а вона бере стільчик і сидить у тій же кімнаті мовчки. Пробувала я балакати, щось розповідати, радитись із нею, але намарне – вона три слова скаже і замовкає.
Воно то ніби й нічого, не чіпає, не вказує, але сил уже ніяких немає це витримати. У власному домі я не можу ні поговорити із чоловіком нармально, ні що дітям сказати, бо над душею його мама стоїть.
Готую їсти, ну думаю може разом якось, прошу її чи то цибулю порізати, чи моркви натерти, а вона візьме до рук, що поробить і відкладає, каже що нічого робити не може, все з рук валиться.
Уже почала я чоловіка просити, аби якось мамі натякнув, що так не годиться. У мене вже руки тремтять, як тільки вона на поріг. Постійно під її пильним поглядом перебуваємо усі. Прийде о восьмій ранку і йде о дев’ятій вечора. А я увесь день, ніби ота комаха під мікроскопом.
Чоловік ображається, не розуміє у чім річ. а йому що – пішов до машини, або трактора. У хаті його немає, лиш я і діти. Він мене не розуміє зовсім.
зрозуміла я що сама діяти повинна а як розуму не докладу. Ну не скажу ж прямо: “Не приходьте”.
Може порадите, як бути у цій ситуації. Як мені коректно пояснити, що її оці візити недоречні. Як це зробити так, аби і її не образити і щоб з чоловіком відносин не зіпсувати?
22,07,2023
Головна картинка ілюстративна.
