fbpx
Історії з життя
Чи варто говорити колишньому чоловіку про майбутню дитину? Можливо, пішов, та й пішов, щасти йому? Чи все ж це не тільки моя справа?

Я була заміжня 4 роки. Коли у нас з’явилася дочка, мені так подобалося, як чоловік піклувався про неї, і я мріяла і найближчому майбутньому подарувати життя ще й ще й синові. Але одного разу мій колишній чоловік приїхав з відрядження зовсім іншою людиною: він боявся дивитися мені в очі, не розмовляв зі мною, навіть спілкування з донькою у нього не викликало бурхливих емоцій, як раніше. Як виявилося, що чужа жінка перейшла мені дорогу.

Мій чоловік пішов до іншої. І я вирішила з ним більше не спілкуватися і заборонила приїжджати до нас з дочкою. Зазначу, що я пізніше обманювала оточуючих себе людей, кажучи їм, що не зійшлися з чоловіком характерами і розлучилися за обопільною згодою. І тільки найрідніші люди знали правду.

Я не думала, що швидко зможу забути його і звикнути до статусу матері-одиначки. Більш того, моя дочка пішла в школу і вже рідше запитувала про тата. А наша хороша самотня сусідка, колишня вчителька, надавала допомогу мені з нею: вона забирала доньку зі школи і допомагала з уроками. А я стала часто пропадати на роботі, щоб не було вільної хвилини сумувати і жаліти про те, що трапилося.

Півтора роки тому я якось пізно поверталася з вечірки, яку сама й організувала. Настрій у мене був відмінний, я поспішала, так як скучила за дочкою. Так ось, по дорозі додому я познайомилася з чоловіком. Мені так хотілося, щоб хтось піклувався про мене, підтримував мене морально і фінансово, і я погодилася продовжити з ним спілкування.

Ми стали зустрічатися, приховуючи від рідних наше спілкування. Я вирішила зробити рішучий крок і запропонувала моєму залицяльнику переїхати до мене і оголосити про наші відносинах. Він погодився. Моя дочка з настороженістю сприйняла чужого чоловіка, але я думала, що пройде час і вона звикне до нього. У мого обранця був поступливий характер, він був доброзичливий і спокійний. Але коли він з’явився в нашій родині, дочка стала частіше згадувати і говорити про рідного батька. Але це ще не все.

Мій обранець через три місяці прийняв рішення розлучитися зі мною і повернувся до своєї дружини. Хоча мені він говорив, що почуттів між ними вже давно немає.

До всього додалась ще одна обставина – днями я дізналася, що при надії. Чи варто говорить своєму колишньому обранцеві про це? А що це вирішить? Він мені при розставанні стільки наговорив неприємних речей, і навряд чи між нами ще може щось бути. Радує мене зараз лише одне – моя дочка так зраділа, що ми тепер знову удвох.

Тільки ось я тепер сумніваюся, чи варто мати дитину від такої людини? Але я ж мріяла про сина. А хто мені допоможе фінансово, якщо я залишуся без роботи? Мій батько на пенсії, у брата своя сім’я, а більше у мене нікого немає. Що ж робити?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page