fbpx
Історії з життя
Дівчино, ви не підкажете, як пройти до метро? – запитала мене жінка в чорній куртці, поправляючи чорну сумку на плечі

Я як раз поверталася з пробіжки і розглядала соковиті каштани під ногами, поринаючи в дитинство.

– Вам який шлях? Так, щоб швидше чи…

– Швидше швидше! – перебив голос.

– …чи так, щоб насолоджуватися? – закінчила все-таки я, показуючи рукою на алею в сторону парку.

Карі очі навпроти подивилися в бік осені у всіх своїх фарбах, потім в мої очі, знову загубилися між листям на алеї парку. Вона на кілька секунд зависла в роздумах, поправила ще раз сумку, посміхнулася і сказала:

– Так, щоб насолоджуватися…

– Тоді Вам туди… – я посміхнулася у відповідь.

– Дякую…

Через кілька секунд і кілька кроків вона озирнулася і голосно вслід:

– Дякую! Щиро вдячна!!!

Насолоджуйтесь днем,

осінню,

життям…

Тому, що все і так дуже швидко…

Автор: Анна Eнберт.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook