fbpx

Доки моя донька працювала, зять зі спокійною душею проводив час у товаристві молодої і вродливої дівчини. А нещодавно нас чекала неприємна новина: зять подав на розлучення і розподіл майна. Що найцікавіше – він ні копієчки у те, що наразі має не вклав, але ділити буде, ще й право має

Моя дочка розлучається з чоловіком. Але головне не це. Найголовніше, що її чоловік хоче відсудити частину квартири, яку ми з чоловіком їм купили. Сам ні копійки не вклав, ні в квартиру, ні в меблі, а тепер хоче отримати те, на що він зовсім не заслуговує.

Моя дочка з зятем прожили в шлюбі вісім років. Три роки тому у мене з’явилася внучка. Дочка вже рік як працює. Ми її виховували самодостатньою людиною, тому вона з юного віку знає: ніщо не дістається даром, все потрібно заробити. Ну, припустимо, ми розуміли, що на квартиру заробити складно. Тим більше це наша рідна і улюблена дочка, і ми вважали своїм обов’язком їй допомогти. Мене спочатку дратувало, що ні її наречений, ні його родичі особливо не переймаються з цього приводу. Дочка працювала щосили, брала підробітки. А він «працював» на будівництві. Взимку завжди сидів удома, при цьому за літо не особливо багато заробляв грошей.

Я давно зрозуміла, що людина не любить працювати. Звик жити на всьому готовому. А моя Аліночка, намагалася купити в будинок меблі, техніку, посуд – все для комфорту. Так уже склалося, що ми всі цінуємо комфорт. При цьому і вдома дочка все встигала: завжди прибрано, їжа готова, з дитиною погуляє. Я вважаю, що вона хороша мати і дружина. Поки моя дочка працювала, її чоловік знайшов собі коханку і вирішив піти з сім’ї. Ну і нехай йде, я давно вважаю, що він їй не пара. І заробити не може, і ніяких уявлень про сімейні цінності не має. І в його родині всі такі ж.

Зять подав на розлучення і одночасно заяву на розділ майна. Квартиру ми їм купили вже після весілля, тому це вважається спільно нажитим майном. Моєму обуренню просто немає меж. І нахабства вистачає. Вже не знаю, хто його на це напоумив, чи то нова пасія, чи батьки. Навіть про майбутнє власної дитини не думає.

Вчора я подзвонила своєму зятю і висловила все, що про нього думаю. А він з такою усмішкою сказав мені, що скоро зустрінемося в суді, що мені стало не по собі. Як моя Аліна взагалі могла вийти заміж за нього ?!

Навіть не знаю, як вчинити в цій ситуації. Я ж розумію, що навіть аліментів ми не дочекаємося, адже він ніколи офіційно не працював. Найголовніше, що в цій ситуації, моя дочка взагалі нічого не робить. Я навіть не можу зрозуміти, що вона думає з цього приводу. Я розумію, що моя дівчинка розгублена і пригнічена: новина про розлучення прилетіла їй зненацька. Але вже місяць пройшов, як мій зять оголосив про своє рішення. Не можна ж опускати руки, тим більше, коли у тебе росте донька. Чоловіка нового завжди можна знайти, а діти – це сенс нашого життя. Чому вона не переймається майбутнім дитини? Як її спонукати до дій. адже зараз доля вирішується наша, це тобі не жарти.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page