fbpx

Донька з зятем вже три роки живуть у мене. Людоньки! Це я вже від життя відстала, чи світ з ніг на голову став? А головне – мене не чують! Ледь що скажеш – три дні тиша в ефірі. В мою сторону ні чичирк

Донька з зятем вже три роки живуть у мене. Людоньки! Це я вже від життя відстала, чи світ з ніг на голову став? А головне – мене не чують! Ледь що скажеш – три дні тиша в ефірі. В мою сторону ні чичирк.

Мені 68 років і живу я з донькою і зятем в трикімнатній квартирі. Це житло ми з чоловіком купили багато років тому. Син одружився, і пішов до невістки жити. Їй у спадок від бабусі будинок в передмісті залишився. Десять років тому чоловіка не стало. І залишилися ми з донькою жити удвох. Коли їй вже було двадцять сім років, вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком.

Познайомилися вони на роботі, довго потайки зустрічалися. А він ще тільки перед їх зустріччю розлучився. І у нього залишилося двоє маленьких дітей. Загалом, вирішили вони жити разом, спочатку поїхали до чоловіка. Жив він у селищі в двадцяти хвилинах їзди від міста. Начебто все подобалося, дочка там на роботу влаштувалася. Потім він поїхав у відрядження. Так відразу після його від’їзду в будинок в’їхала його сестра з дітьми. Так що моя дочка змогла тиждень після його від’їзду там прожити, зібрала речі і переїхала до мене.

Після відрядження він приїхав до нас, і вони обидва так і залишилися у мене жити. Це ж моя дитина, нехай краще поруч буде. І мені спокійніше і їм легше. Зять працював по будівництвах. Спочатку непогано заробляв. Взимку, правда, у нього був застійний сезон. Але він з лишком заробляв влітку, щоб спокійно зиму вдома сидіти. Але з часом і влітку роботи все менше і менше було, на поточні витрати ледве вистачало. Тепер зять вже восьмий місяць вдома сидить, дочка, не дивлячись на свої недуги, кожен день ходить на роботу. А зять вже навіть і не намагається шукати роботу.

У перший час, він хоч щось по квартирі робив. Затіяв ремонт у вбиральні, все необхідне купили, а зять почав і все залишив. Слідом у ванній, половину роботи зробив і забув. Все для ремонту є. Ну, зроби ти подарунок дружині, дороби ремонт! А він до обіду спить, потім телевізор дивиться, дочку з роботи зустрічає, сумки допомагає додому донести. Ось і все, чим чоловік моєї дівчинки зайнятий. У дочки зарплата непогана, вона і на оплату комунальних послуг дає, і на продукти. Мені просто шкода її, моя дитина працює п’ять днів, а потім ще два дні вдома лад наводить. А зять від телевізора не відходить. Або в комп’ютері своєму сидить.

Намагалася доньці пояснити, що він її за наймичку тримає, і живе з нею тільки тому, що йому так зручно. А вона ображається, каже, що сама все бачить і знає. І що я втручаюсь не в свої справи. Потім кілька днів зі мною не розмовляє.

Я матір і поганого своїй дитині не побажаю. Як вона цього не розуміє? Чому не бачить, що її чоловік тільки користується нею. Як мені відкрити їй очі? Я хочу, щоб вона подивилася на себе з боку. Не можна так сліпо жити і утримувати дорослого здорового мужика. А у нього і нахабства вистачає жити за чужий рахунок … Ось як бути в цій ситуації?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page