fbpx
Історії з життя
Думати четвертий раз про материнство я боюся – що буде, якщо і цього разу у нас вийде доня? Чоловік відправить мене за п’ятим малям?

Я мама трьох чудових доньок. Дітей своїх дуже люблю, але за весь той час, що я з ними няньчитися, вже неабияк втомилася виконувати батьківські обов’язки. У нашій родині чоловік займається в основному заробітком грошей, і мені по господарству майже не допомагає. Основні мої помічниці – це моя сестра і мама. Вони забирають дівчаток на прогулянку, кличуть їх в гості, і сидять з ними у нас вдома, коли я про це прошу.

Про те, щоб найняти няню, і мови бути не може – ми з чоловіком вже прицінювалися, і в агентстві нам заламали таку ціну, що ніяково стало, а довіряти своїх дівчаток абикому ми не хочемо. Ось і виходить так, що весь свій час я присвячую родині. Через це я втратила всіх своїх подруг, і останні 6 років ніде не працюю.

Мені хочеться, щоб дітки скоріше підросли і стали самостійними, щоб я знову могла зайнятися своїм саморозвитком і кар’єрою. Зараз я мрію знову пройти навчання і повернутися на роботу, записатися в спортзал, схуднути і почати відвідувати косметолога… Однак чоловік наполягає на тому, щоб я не зупинялася, поки у нас не з’явиться син.

Я знаю, як сильно чоловік мріє про сина – він у мене фанат спорту, походів і риболовлі, тому завжди хотів собі дитину, яка буде розділяти його інтереси і складе йому компанію. Наші дівчата далекі від того, що любить тато. Головні інтереси для них – це наряди, ляльки та ігри в приставку.

Думати четвертий раз про материнство я боюся – що буде, якщо і цього разу у нас вийде доня? Чоловік відправить мене за п’ятим малям?

У зв’язку з цією зацикленістю чоловіка, у мене навіть з’явився страх того, що він спробує мати спадкоємця на стороні, і піде до іншої жінки… Розумію, що це нісенітниці, але виховувати трьох (а тим більше чотирьох) дітей я одна не хочу. Та й кому я буду потрібна, з таким «приданим»?

Свекри теж вимагають онука, хоча з дітьми мені ніяк не допомагають. Вони іноді передають гроші на якісь покупки, але це дрібниці в порівнянні з тим, як нам допомагають мої батьки. При цьому мої мама і тато абсолютно на моєму боці. Вони переконують не піддаватися на вмовляння чоловіка і кажуть, що навіть якщо появиться син, чоловік з ним швидко «награється», і знову “сплавить” дитину на мене.

Що робити не знаю, от чесно!

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page
facebook