Сміття у нас забирають у понеділок та п’ятницю. Сиджу на лікарняному, вчора вранці спостерігала з вікна таку картину: двір щільно заставлений припаркованими автомобілями. Шансів проїхати до крайніх під’їздів сміттєвоз не мав. Водій дав задній хід.
Тоді двірничка — міцна жінка з похмурим виразом обличчя — зірвалася з місця, побігла не до сміттєвоза, ні, а до наповненого контейнера, що стояв біля сусіднього під’їзду.
Те, що сталося далі, нагадувало комедію.
Двірничка спробувала стягти контейнер із тротуару. Його, навіть коли він порожній непросто зрушити з місця. Жінка почала розгойдувати залізну скриню, штовхати, навалюватися всією вагою. Марно. Контейнер неначе вріс у землю. Здавалося, навіть з висоти п’ятого поверху видно, як надуваються вени на її скронях і жили на руках. На щастя, з під’їзду вийшов чоловік та допоміг їй. Потім швидко, не озираючись, поспішив геть — мабуть, не хотів поратися ще й з другим.
Завзята двірничка потягла сміття нашого під’їзду до розвилки між дворами: сміттєвоз там точно зможе здати назад. Вся ця катавасія повторилася і з другим контейнером. Цього разу водій сміттєвозу не витримав: зробив все сам.
У той момент, коли двірничка підбирала сміття, що розлетілося, до автомобіля на тротуарі, через який, власне, й виникли всі ці труднощі, вийшла жінка. Та сама, яка зазвичай не ходить на збори мешканців, а якщо й приходить – то завжди чимось незадоволена. Дістала щітку, змела сніг з машини та поїхала.
Думаєте, вона не бачила сцени з контейнером? Можливо. Та невже вона не знає, що тут не можна паркувати автомобіль? Звісно знає – на контейнерах це з чотирьох сторін це написано, та ще й зроблений спеціальний з’їзд. Дні вивезення не змінюються вже багато років. І за будинком на парковці завжди є вільні місця. Але їй має бути комфортно, їй усе можна, так вона розуміє свободу.
Двірничка, так і не сказавши їй жодного слова — почала шкрябати сніг. А дарма. Зустріну, обов’язково зроблю їй зауваження.
Колись кожен знав цитату про те, що моя свобода закінчується там, де я починаю заважати іншій людині. Сусідам – гучною музикою посеред ночі, шумом дрилі в недільний ранок, неправильно припаркованим автомобілем, кинутим з балкона недопалком.
Треба поважати один одного і цінувати чужу працю, от і все.
Фото ілюстративне.
