fbpx
Історії з життя
Дзвонить дружина брата за два дні до свята і каже: «Приїжджайте до нас тільки без дітей, бо нам вас всіх не нагодувати, ще ж батьки будуть, а грошей ледь вистачає!». Невже, та тільки ж у брата получка була!?

У мене є молодший брат, у нас з ним 10 років різниця в віці. У дитинстві мені доводилося з ним весь час няньчиться, буквально як з сином, але я навіть раділа цьому – обожнюю цього телепня. Завжди сама віддавала йому найсолодший кусочок, коли ділилася чимось смачненьким. Мамині подруги весь час говорили: «Ну все, розпестила сестра брата, ось одружиться він, стане зі своєї дружини мотузки вити». До речі, він довго не міг одружитися, мабуть ні з кого було вити, а коли знайшов собі наречену, то вийшло все навпаки: вона всім заправляє в сім’ї. Особливо мене дратує її жадібність.

Спочатку ми з невісткою були в хороших стосунках, мабуть, тому що вона намагалася прижитися в нашій родині. Коли брат з нею одружився, то привів дружину в рідну домівку, вона вся з себе така добренька була, справжня лисиця. Ми з чоловіком живемо окремо, у нас троє дітей, вони до нас теж приїжджали з подарунками племінникам, а невістка робила вигляд, що обожнює дітей. Ага, як же, своїх немає, братів і сестер теж, звідки їй знати про таку любов? В принципі, трохи пізніше вся її сутність проявилася!

Брат з невісткою взяли квартиру на виплату і поїхали від батьків. Ось тут все і почалося! Вони якось відразу відділилися від нас, в гості не кличуть, дружина брата «стала біля керма». На будь-яку пропозицію зустрітися, невістка починала скиглити: «Та ви що, грошей немає, все йде на ремонт і виплату за квартиру!». Гаразд, почекаємо, поки хоча б ремонт не закінчиться. Батьки іноді приїжджали до них допомогти, але замість того, щоб нагодувати нормально своїх свекрів, ця пані подавала тільки чай з печивом. А раз мама їй сказала: «Не треба чаю, ми ситі приїхали!». Та зразу почала виправдовуватися, що так все дорого в магазині і готувати ніколи.

Зробили ремонт, і настав час новосілля, ніби як святкувати треба. Батьки не поїхали (мама занедужала), а в гості нагрянули ми з чоловіком і дітьми. Стіл, звичайно, бажав бути кращим: трохи нарізки, кілька салатів в маленьких вазочках і картопля з куркою. А ми всією сім’єю голодні прийшли – адже нас в гості кликали! Єдине, чого було багато – це пиріжків з капустяною і м’ясною начинкою, це наша мама напекла і передала. Звісно ж, завдяки такій «великій кількості» на столі, вже через 20 хвилин їжа закінчилася. Сидимо, тільки пиріжки топчемо. Господині було чомусь складно здогадатися купити що-небудь солодке до чаю, але вона ж прекрасно знала, що ми з дітьми прийдемо!

Діти поки повзали по квартирі, знайшли у неї банку малинового варення (теж кулінарний шедевр нашої мами). Попросили відкрити і дати батон. Бачили б, з яким незадоволеним обличчям це зробила невістка! Ніби це не варення, а чорна ікра! Сказала – мовляв, не шкода цього варення, але просто тримала його на випадок застуди. Я ще пожартувала, що є на це більш сучасні методи, але вона так зиркнула на мене, що мені аж погано стало. Загалом, пішли буквально через годину після такого новосілля, мій чоловік ще хотів залишитися, щоб допити з братом, але я заборонила – нап’ється ще без закуски, як я його додому потягну?!

Свій день народження невістка пропустила – нікого не покликала, і мабуть сама не відзначала. Відмазка все та ж – грошей немає. А ось День народження брата я їй не дам так пропустити – стала надзвонювати їй, мовляв, крутись, але стіл мусиш накрити. Вона трішки поскаржилася, але зрештою погодилася. Дзвонить за два дні до свята і каже: «Приїжджайте до нас тільки без дітей, бо нам вас всіх не нагодувати, ще ж батьки будуть, а грошей ледь вистачає!». Невже, та тільки ж у брата получка була!? Адже тільки її заробіток на виплату квартири йде, невже потрібно аж такою ощадливою бути? Таке зло взяло, що вже набрала повітря, щоб все це їй висловити, та чоловік побачив моє обличчя і слухавку вчасно відібрав.

Теоретично я могла б залишити дітей на свою свекруху, але навіщо? Ми сім’я, там бабуся з дідусем прийдуть. Чи їй так лінь стояти біля плити, щоб побільше страв наробити? За брата прикро – я з ним в дитинстві всім ділилася, найсмачнішим шматочком, а він слухає свою дружину і не може наполягти, щоб та для зустрічі гостей постаралася і гідно їх зустріла. Діти їй мої не сподобалися, боїться, що об ‘їдять її! Це тому що своїх немає.

Словом, я з сім’єю не поїхала в гості, брата телефоном привітала і сказала, що голова болить. А невістка і рада була: приготувала тільки стіл на чотирьох – для них і батьків. Хіба так робиться, більше слів немає!

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page