Прем’єрка Естонії Кая Каллас розкритикувала стратегію НАТО із захисту Естонії, Латвії і Литви, згідно з якою союзники прибудуть із підкріпленням лише після вторгнення. Вона назвала її «застарілою», повідомляє Радіо Свобода.
Каллас впевнена, що Естонія буде «стерта з карти», а історичний центр її столиці зрівняється з землею за чинної стратегії НАТО із захисту балтійських країн від можливого нападу Росії.
Вона пояснила журналістам, що оборонні плани Альянсу для трьох балтійських держав досі полягають у тому, щоб дозволити їх захоплення перед тим, як звільнити через 180 днів.
Каллас навела приклад повномасштабного вторгнення Росії в Україну, який вже триває 100 днів і наголосила: «Якщо порівняти розміри України та країн Балтії, це означатиме повне знищення країн і нашої культури». Тому вона наполягає на виділенні підрозділу військ НАТО для кожної балтійської країни, – повідомляє Financial Times.
Коментуючи слова Каллас, представник НАТО сказав, що Альянс «має плани стримування загроз і захисту всіх союзників, але ми ніколи не вдаємося в оперативні деталі. Генеральний секретар пояснив, що посилення стримування та оборони буде одним із ключових рішень на саміті НАТО наступного тижня».
У НАТО додали: «Ми зробимо більше, щоб забезпечити захист кожного дюйма території союзників у будь-який час і від будь-якої загрози. Ми адаптуємо структуру сил НАТО з більшою кількістю сил у високій готовності. У нас також буде більше передових бойових формувань НАТО, щоб посилити бойові групи на сході».
Заяви прем’єрки Естонії прозвучали перед самітом НАТО в Мадриді, який має пройти 28-30 червня. Саміт розгляне сучасні виклики для європейської і євроатлантичної безпеки, шляхи подальшої трансформації Альянсу та ухвалить нову Стратегічну концепцію, пише Главком.
Фото: glavcom.ua.
06/25/2022
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся