fbpx

Фільм я побачила раніше, ніж взяла в руки пульт. Приходжу  додому, а мій любий з якоюсь кралею. Він навіть не виправдовувався. я ще й винна лишилась, бо ж повернулась невчасно

Фільм я побачила раніше, ніж взяла в руки пульт. Приходжу  додому, а мій любий з якоюсь кралею. Він навіть не виправдовувався. я ще й винна лишилась, бо ж повернулась невчасно.

Правду кажуть, що життя, немов бумеранг і всі погані наші вчинки повернуться до нас. Так сталося і в мене. Колись я образила хорошу людину, а тепер сама отримала відповідь від долі.

Події тих днів надовго залишаться в моїй пам’яті. Я зустрічалася з дуже хорошим хлопцем. Він дуже любив мене і готовий був заради мене на все. Це було в студентські роки. Я теж любила його, мені так здавалося. Але потім до нас в групу відновився хлопець, який прийшов після служби і вирішив продовжити навчання.  Коли я його побачила, то зрозуміла, що пропала. Високий, спортивної статури, він підкорив мене і половину дівчат нашого потоку. Спочатку все почалося з дружби, я допомагала йому по навчанню і він, швидше за все користувався мною, ніж щиро виявляв інтерес. А потім він поманив пальчиком, і я пішла за ним, при цьому покинула свого хлопця, чим дуже образила його.

Мій новий хлопець був тим ще бабієм. Я думала тільки про те, як утримати його. Я робила йому курсові і навіть написала диплом, закривала очі на його загравання з іншими дівчатами. Ми жили в гуртожитку, і я стала готувати йому їжу. Одним словом, тепер я готова була на все заради цього красеня. Коли я відчула, що він віддаляється, то сказала, що при надії. Так, я збрехала, але дівчата так іноді роблять. Я всіляко розписувала йому плюси батьківства, тим більше, що днями повинна був відбутися захист диплома, а значить попереду доросле життя. Звичайно ж, я говорила, що сама буду міняти малюкові памперси і носити на руках. Все, аби він залишився зі мною. І він залишився.

Ми розписалися, і я думала, як тепер бути з моєю маленькою неправдою. Нічого іншого я не придумала, як сказати, що сталось непоправне. Мій новоспечений чоловік особливо й не засмутився. І, слава Богу, подумала я.

Ми зажили своїм життям. Чоловік працював, а вечорами нас чекали вогні міста і друзі. Веселощі тривали. Але якось подруги сказали мені, що бачили мого коханого з незнайомою дівчиною. Я жартувала, хіба мало з ким він міг бути: з колегою або знайомою. Але ревнощі оселилася в моєму серці. Тим більше я знала, як мій чоловік небайдужий до красивих дівчат. Я менш за все хотіла його втратити. Тому я перетворилася в ідеальну дружину: посилено стежила за тим як виглядаю, готувала, прибирала. Робила все, щоб він з упевненістю зміг сказати, що у нього найкраща дружина.

Одного разу я зустріла колишнього хлопця. Він йшов з дівчиною, і вона везла коляску. Як я зрозуміла, він мав родину. Тоді мене накрила хвиля заздрості. Зараз я могла йти на місці тієї дівчини, і при цьому життя моє була б іншим. Мені не потрібно було б доводити, що я краще за інших. Для цього парубка я була ідеальною завжди і за будь-яких обставин. Але я не змогла противитися новим почуттям, любов не обирає, коли і до кого приходити.

На вихідних я вирішила провідати маму. Мені так захотілося хоч на один день відпочити від цих домашніх справ і просто розслабитися. Чоловік залишився вдома, він збирався сходити на футбол з друзями. Мама була рада мене бачити. Ми сиділи на кухні і розмовляли. Тоді вона сказала, що мій чоловік, швидше за все мені зраджує, так як його неодноразово бачили з якоюсь кралею. Я назвала це вигадками заздрісників, але так розізлилася на маму, що вирішила повернутися додому.

Думала, поки чоловік на футболі відпочину перед телевізором і подивлюся якийсь фільм. Тільки ось фільм я побачила раніше, ніж взяла в руки пульт. Приходжу  додому, а мій любий лежить в обіймах якоїсь лялечки. Так я і стояла в дверях, а замість виправдань почула запитання «А чому ти не у мами?». Тоді я розвернулася і поїхала назад до своїх батьків.

Ось так доля відповіла мені за зраду колишнього хлопця.

Я проміняла таку гарну людину на дамського угодника. Я так старалася, щоб утримати його і що отримала? Я не знаю що робити. Поки живу у мами з татом. Мій чоловік дзвонить, і питає, коли я повернуся додому?

А я не хочу. Не хочу більше його бачити, не хочу, щоб мною користувалися. А хочу такого ідеального і спокійного життя, як у колишнього. Навіть подзвонила йому на днях. Сьогодні зустрінемось. Можливо і моя доля зміниться до кращого?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

You cannot copy content of this page