fbpx

Ганна категорично відмовилася нести відповідальність за дівчинку, а свекруха сильно надувшись, пішла, грюкнувши дверима. Але через два дні знову прийшла, як ні в чому не бувало і сказала: — Олеже, я вирішила, що поїду разом з вами

Швидкий поїзд віз Ганну на південь, до теплого моря. Насолоджуючись тишею та спокоєм, вона дивилася на неймовірну красу за вікном. Їхати залишалося зовсім небагато, і коли за поворотом блиснуло блакитною хвилею море, Ганна підвелася від подиву — так яскраво і барвисто перед нею розкинувся морський простір. Жінка навіть на мить забула про свої неприємності.

Насправді, вони мали їхати разом з чоловіком, але останні дні перед відпусткою були схожі на якусь неприємну виставу! І все завдяки його мамі. Складалося враження, що Марія Остапівна поставила собі за мету — не відпускати невістку з чоловіком на відпочинок одних!

І це з огляду на те, що молоді прожили з дня весілля лише півроку та не їздили у весільну подорож, весілля справили у січні, а на море вирішили поїхати лише влітку.

Спочатку свекруха нав’язувала їм у супутниці молодшу сестру Олега, Вероніку з маленькою донькою, потім, театрально зітхала.

— Якщо не хочете брати з собою сестру, то візьміть хоча б племінницю! Чим вам може завадити дитина? Вона дівчинка покійна, клопоту з нею не буде!

Ганна могла багато чого сказати з цього приводу! Племінниця чоловіка була дівчинкою далеко не спокійною, на її характері сильно позначився вплив бабусі та відсутність виховання з боку матері. Оленці минуло десять років і вона вже вміло користувалася увагою дорослих.

Ганна категорично відмовилася нести відповідальність за дівчинку, а свекруха сильно надувшись, пішла, грюкнувши дверима. Але через два дні знову прийшла, як ні в чому не бувало і сказала:

— Олеже, я вирішила, що поїду разом з вами, давно не була на морі, а їхати одній мені вже не комфортно, все ж таки вік, а з вами буде спокійніше!

Аня не знайшла, що відповісти, але ввечері вперше посварилася з чоловіком.

— Олеже, ти вважаєш, що це нормальна ситуація? Це наша весільна подорож, нехай трохи відкладена, але ми маємо поїхати одні, до чого тут твої родичі? Може твоя мати ще захоче жити з нами в одній кімнаті?
Олег сам розумів, що мама перегинає палицю, але він так втомився за останній тиждень від постійного з’ясування стосунків, що нагрубив дружині і сказав, що в нього вже немає жодного бажання їхати!

Ганна мовчки зібрала речі і вранці поїхала, залишивши чоловікові записку, що весільну подорож вона проведе сама, а Олег може їхати куди завгодно, хоч з мамою, хоч із сестрою. Дорогою жінка згадувала всі розмови і не могла зрозуміти, чому свекруха так поводилася?

Начебто доросла, мудра жінка, але її поведінка виходила за межі. Ганні було дуже неприємно, що чоловік не захотів пояснити мамі, що вона поводиться неправильно. Сидячи в поїзді і трохи заспокоївшись, Ганна вже не раділа своїй подорожі, але коли перед нею з’явилося море, відкритий простір і блакитна морська гладь, вона вирішила, що нікому не дозволить зіпсувати собі відпочинок.

Нехай все сталося так, як сталося, вона забуде про всі неприємності на деякий час! А вже потім вирішить, як їй вчинити. Треба буде вигадати відповідну історію для бабусі Віри, у якої вона зупинялася вже не вперше — спочатку з батьками, а зараз мала б з чоловіком!

Потяг прибував на вокзал, і Аня вийшла з купе. Вона не думатиме про погане, це її відпочинок. Жінка вийшла з поїзда і мимоволі заплющила очі — яскраве сонце і морське повітря не давали приводу для смутку!

Пройшовши трохи пероном, Аня побачила знайому постать і її серце радісно закалатало! До неї наближався її коханий чоловік, у руках у нього був величезний букет квітів! Ганна опустила сумку на землю, не в змозі ступити ні кроку, лише сльози текли по її обличчю, сльози радості та здивування.

Олег підійшов до дружини:

— Люба моя, кохана, невже ти думала, що я відпущу тебе одну в нашу весільну подорож?

— Але як же? Як ти встиг приїхати раніше за мене?

– Для цього існують літаки! І я сподіваюся, що це була наша перша і остання сварка!

— А мама?

— Мила, я дорослий, одружений чоловік! Так, я дозволив мамі зайвого, за це я довго проситиму у тебе вибачення і сподіваюся, що ти мене вибачиш?

— Вже вибачила!

Аня обійняла чоловіка і подумала, як може все змінитись за лічені хвилини! Півгодини тому вона була найнещаснішою жінкою, а зараз готова стрибати від радості, як маленька дівчинка.

— Ну що, моя кохана? Відпочинок розпочинається! Обіцяю тобі, що він буде незабутнім!

І Ганна знала, що буде так, як сказав її найдорожчий чоловік.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page