Ще влітку, ми з чоловіком вирішили купити машину. Гроші на придбання автомобіля були вже відкладені, залишалася лише незначна частина. Ми більше року вже живемо за містом, так як у нас з’явився свій будинок. І складно добиратися щодня на громадському транспорті на роботу.
У мене зі свекрухою склалися довірчі відносини. Вона живе окремо, з чоловіком і дочкою в місті. Мій чоловік за характером спокійний і врівноважений, але з мамою у нього в стосунках завжди були проблеми і складності. Ще навчаючись в інституті, він переїхав від батьків на знімну квартиру і підтримував з ними поверхневі відносини.
Незважаючи на це, я вирішила спілкуватися з його родиною. Адже мені зовсім не важко, та й жити в мирі та злагоді, це легко і зручно. Я спілкувалася з його рідними, обмінювалися подарунками і привітаннями на свята, їздили з чоловіком до них іноді на вихідні. До нас в сім’ю з моралями і докорами свекруха не втручалася, за що я була їй вдячна.
Коли довелося позичити недостаючу суму на придбання автомобіля, ми з чоловіком обговорили всі можливі варіанти. Я звернулася за допомогою до його матері. Це була хороша ідея, так як не потрібно віддавати ще додаткові відсотки від суми, як в банку. Вона відразу погодилася, і ми домовилися, що через півроку віддамо борг.
Ми раділи покупці, як діти. Свято, такий подаруночок – мрії збуваються. Можна легко добиратися до міста, та й це дуже зручно і комфортно мати свій автомобіль. На вихідні ми також приїжджали до батьків чоловіка, але вже частіше, ніж раніше.
Через місяць я зрозуміла, що зробила дурницю, зайнявши грошей у свекрухи. Вона почала постійно заводити розмови про повернення грошової суми. Надзвонювати мені, вимагати повернути борг, але ж обумовлений термін віддачі ще не підійшов.
У мене немає ні найменшого бажання зіпсувати наші відносини. Але вона постійно провокує і влаштовує сцени. Мого чоловіка практично не чіпає. Вона вирішила, що я зайняла і саме я повинна віддавати. Але чомусь, раніше домовленого терміну. Напевно, свекруха відчуває мою невпевненість і користується нею. А мені ніде зараз взяти гроші, щоб віддати борг. Та й чоловік не знає, що робити. Невже свекруха не розуміє, що це і синові теж потрібно. Він не втомлюється, як раніше. Та й відчуває себе самовпевненим і самодостатнім. Невже не можна просто порадіти за щастя близьких людей?
А може це його сестра маму підмовляє? Може почуття заздрості взяло верх? Я думаю, що мені не варто розслаблятися, потрібно витримувати певну дистанцію і не втрачати пильність. Тепер я розумію, щоб зберегти хороші відносини зі свекрухою одного мого бажання недостатньо. Напевне доведеться припинити спілкування взагалі, бо те, що ця людина вже зараз мені у трубку говорить ні в які ворота.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
