fbpx

Хочу не платити рік-два гроші на дитину і вкластися в себе

Я ніколи особливо ні до чого не прагнув і у мене не було чітко визначених цілей. Можна сказати, що все моє життя було безглуздим і йшов я по ньому, дотримуючись всіх суспільних правил. В тому числі також завів сім’ю з некоханою жінкою, а вона подарувала мені дитину. Чи можу я сказати, що люблю їх? Ні, так само як і вони мене. Однак нещодавно я знайшов мету і зрозумів, що все життя в тумані. Я дійсно хочу почати нове життя, але не можу. Всі мої накопичення, які для цього потрібні, йдуть на виплату дитині. Я буквально заручник свого минулого життя.

І найстрашніше, що нічого змінити тут не можна. Закон не може бути скасований тільки для мене, а дружина не зможе відмовитися від аліментів навіть якщо захоче. Так і виходить, що обов’язок є і його потрібно виконувати. А якщо ігнорувати, то я ніколи не зможу виїхати з країни, тому що на мені будуть борги і, можливості. Це також забере в мене всі можливості по реалізації своїх цілей.

Я намагався радитися з юристами, але вони кажуть, що поки дитині не виповниться 18 років – я повинен їм платити. Можливо, рішенням стало б підвищення заробітку, проте я навіть не можу нічого нового вивчити не зможу, тому що просто немає часу. Так і виходить, що неможливо зробити ні кроку вліво, ні кроку вправо. А якщо зробити, то все інше підвищення кваліфікації просто буде безглуздим.

Друзі, що також виплачують аліменти, іноді домовлялися зі своїми колишніми дружинами. Вони говорили, що припиняли виплачувати гроші на рік-два, а ті не зверталися до суду. По закінченню цього терміну вони просто повертали всю цю суму в подвійному розмірі і далі продовжували платити за розкладом. За цей час вони піднімали кваліфікацію і заробіток. І, можливо, мені варто спробувати зробити також. Хоча моя підсвідомість розуміє, що домовиться з колишньою дружиною у мене навряд чи вийде, але тим не менше спробувати зробити це варто.

Якщо говорити про стосунки з дитиною, то їх просто немає. Мене не хвилює її майбутнє, а про мене вона навряд чи знає щось конкретне. Все-таки вік не той і виховує його в основному вітчим. Єдине, що мене зараз цікавить, – самореалізація і досягнення своїх цілей. Те, що буде з моєю «сім’єю», остання інформація, що цікавить мене.

Так чи інакше, я сподіваюся, що скоро все вирішиться. Я знайду спокій і почну нове життя, а дружина продовжить жити своїм життям.

Олег.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page