Мій хлопець і я у стосунках ось уже чотири роки. Запитайте, чому так довго зустрічалися та не одружувалися? Просто хотіли бути впевненими у своєму виборі.
І ось через чотири роки Паша зробив мені пропозицію, я погодилася. Готуємось до весілля, через два місяці має бути у нас урочистість. Та тільки не дає мені спокою одне запитання.
І це питання – мама Паші. Справа в тому, що Олені Вікторівні я не сподобалася ще від самого початку і досі не знаю, у чому питання. Мені 25 років, є вища освіта, відмінна робота, повна сім’я, мама та батько живуть усі роки душа в душу. Живемо з Пашею ми в моїй власній квартирі, але його матері я все не така, все не так..
Живе мама Паші в іншому місті, я навіть не раз думала про те, яке це щастя. Але ні, вона дзвонить щодня по телефону, запитує що я готувала і як, і постійно що я не роблю – все не те. Раз на кілька місяців вона приїжджає до нас у гості і тут починається справжня феєрія.
Такого я не бачила ще ні в кого — вона відчиняє, навіть , шафу мою, щоб перевірити, чи правильно я там все склала, в моєму домі, зауважте.
Востаннє у нас із нею було грандіозне непорозуміння. І що цікаво, я завжди намагаюся тримати себе в руках, адже це мати мого коханого. Вона ж робить усе, аби довести того з ким спілкується. Але навіщо?
І хочу заміж і лячно мені. Вона ж мені ще й не свекруха, а вже таке влаштовує.
Підкажіть, як порозумітися з нею? Бо я вже не можу.
Головна картинка – pexels.