fbpx

І тут з кишені друга прямо в руки здивованій дружині випадає ця штукенція. По виразу її обличчя стає зрозуміло, що мого друга чекають геть невеселі часи і його потрібно терміново рятувати

Є у мене одружений друг. Зайшов я якось до нього, а вдома тільки дружина — пере. Думаю, посиджу, почекаю товариша, адже він був уже на під’їзді. Дружина зайнялася своїми справами — витягує все з кишень брудного одягу і закидає в пральну машинку. Добралася до штанів мого друга і застигла.

На світ божий з кишені випав засіб захисту. Вона крутить його в руках здивовано і протягує:

— Нам такі не потрібні. Ми по іншому захищаємось. То це з ким він…

Коли перше здивування пройшло, почалася істерика — слова і сльози лилися рікою, я дізнався про друга багато нового, благо, на епітети жінка не скупилась.

Друга не було досить довго, так що встигла настати наступна стадія — заспокоєння і розробка планів відплати бідоласі. Бажано витонченої. Десь на третьому варіанті я почав другові співчувати і зрозумів, що його треба якось рятувати.

І тут приходить сам «винуватець», ні сном, ні духом не відаючи, яка доля йому тут світить. Вітається зі мною (я нагадую, що збиралися поїхати в магазин), цілує дружину (вона стійко тримається заради майбутньої відплати і посміхається), йде в спальню, щоб переодягнутися. Дружина всім своїм виглядом показує мені, що буде, якщо я поділюся її планами.

Але я все ж розповів йому нишком про те, що трапилося. Він задумався, але вийшли ми до машини, як ні в чому не бувало. Сіли (дружина з нами поїхала).

А машина у друга — досягнення ще Союзного автопрому, випуску початку вісімдесятих. Так ось, пробує він завести це диво — ні в яку. Він починає лаяти руки тих, хто зробив таку «консервну банку», дістає з бардачка брата-близнюка того самого засобу захисту, що знайшла дружина (тут вона розгублено ікнула), відкриває його (у дружини очі вже по гривні залізній).

Друг вилазить з машини, відкриває капот, щось там робить з цієї штуковиною (може, прилаштував кудись), сідає назад і легко, з першого разу запускає двигун. Рушає з місця, примовляючи: «І як би я без нього обходився? Незамінна річ в господарстві!»

Навіть я очі витріщив, а що говорити про його дружину! Такого виразу обличчя я більше ніколи не бачив.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page